Жителям Тернопільщини штучно занижують зарплати

Минулого тижня громадськість світу відзначила День соціальної справедливості. В Україні він минув майже непомітно. Це й не дивно, бо де та соціальна справедливість?

Мільйони українців живуть на межі бідності, а то й за нею. Натомість навіть у кризові роки статки українських нуворишів ростуть, бо живляться в основному з державного бюджету чи за рахунок приватизації державних об’єктів, пише газета Вільне життя плюс.

На жаль, в основу державної соціальної політики України покладено не ідею реального підвищення рівня життя, а ідею соціальних мінімумів: мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму. Для того, щоб народ не обурювався, його «годують» копійчаним їх підвищенням, не згадуючи, що в нас соціальні стандарти й гарантії в своїй основі значно занижені.

Одна з причин високого рівня бідності — низькі заробітки. «Співвідношення мінімальної заробітної плати до її середньомісячного розміру щороку погіршується, — каже голова обласної ради профспілок Андрій Присяжний. — Порівняйте: у 2010-му це — 39,7 відсотка, в 2013 році — 34,9. Загальноприйнятий показник у європейських країнах становить 50-60 відсотків».

За рівнем заробітної плати Україна посідає передостаннє місце в Європі. Мізерні заробітки провокують бідність навіть серед тих, хто працює, поглиблюють соціальну напругу. «Рівень бідності українців торік становив 24,3 відсотка, — каже Андрій Володимирович. — Це — майже кожен четвертий. У нашій області цей показник ще прикріший — 39,8 відсотка, навіть не кожен третій, а більше».

Роботу, яку виконують українці, не цінують. Як розповів Андрій Присяжний, за офіційними статистичними даними принизливо низька частка зарплатні працівників у витратах тернопільських підприємців. Що особливо прикро, вона щороку зменшується: у 2008 р. — 8,5%, у 2010 — 7,6%, у 2011 — 5,1%.

Штучно занижують заробітну плату мільйонам бюджетників. Роблять це просто: між розміром посадового окладу працівника першого тарифного розряду за єдиною тарифною сіткою та мінімальною заробітною платнею різниця — 295 грн. Більше того, цей розрив з першого січня цього року збільшився до 308 грн., а посадовий оклад працівника першого розряду залишається таким, яким був у грудні 2012-го — 839 грн. Ще складніше із зарплатнею держслужбовців. Із 2008 року їм заморозили посадові оклади. Як наслідок, понад 75% з них, а це — спеціалісти, отримують оклади на рівні мінімальної зарплати, як некваліфіковані працівники.

— Не забезпечує соціальної справедливості теперішня податкова система, — стверджує Андрій Присяжний. — За даними університету Державної податкової служби України бідні громадяни у нашій державі сплачують податків у десятки разів більше, ніж багаті. Причина — суттєва податкова нерівність щодо працюючого населення. Зокрема, заробітна плата оподатковується за ставками щонайменше втричі вищими, ніж доходи у вигляді дивідендів, рієлторської діяльності та інших, не пов’язаних з реальною роботою.

Наша область за рівнем заробітної плати впродовж багатьох років посідає останнє місце в державі. У середньому за місяць жителі Тернопілля заробляли, до прикладу, торік 2185 грн. — лише 72,2% до загальноукраїнських заробітків. Керівництво в нас отримує у 3—5 разів більшу зарплатню, ніж рядові працівники, які мають у середньому 1300—1500 грн.