"Зуби містять "вірус-убивцю"": дослідники несподівано виявили найстрашнішу інфекцію в історії людства

Під час карантину через пандемію коронавірусу багатьом тернополянам стало цікаво, як саме поширюються ті чи інші віруси, яких саме небезпек можна від них чекати, а також, що за механізм діяв під час спалахів епідемій смертоносних хвороб у давнину, й чому ці пошесті призводили до настільки жахливих наслідків.

Більше 1200 років натуральна віспа хвилювала людство до остаточної перемоги захворювання у 1980-х. Але високозаразна вірусна інфекція не завжди була такою летальною. Про це стало відомо завдяки дослідженням останків вікінгів, в зубах яких були виявлені найдавніші з нині відомих штамів вірусу натуральної віспи.

"Дата появи віспи завжди була неясною, але завдяки [генетичній] послідовності найбільш ранніх з відомих штамів вірусу-вбивці, ми вперше довели, що віспа існувала в епоху вікінгів", — говорить професор Копенгагенського університету Мартін Сікора і один з авторів дослідження. — "Хоча ми не знаємо напевно, чи був цей штам віспи смертельним і чи став причиною смерті вікінгів, [останки] яких ми відібрали, вони безумовно померли з віспою в кровотоці".

Як повідомляє "Znaj", відкриття дало зрозуміти, що теорія про воїнів, які поверталися з Хрестових походів XI-XIII століть і завезли віспу в Європу — невірна. Так як вже 1200 років тому захворювання було широко поширене в Північній Європі. Інфекція є однією з найбільш смертоносних в історії людства. Серед усіх захворілих близько третини виявилися загиблими, а ще третина — залишалися знівеченими або сліпими. Лише в XX столітті від віспи загинуло близько 300 мільйонів чоловік. А домогтися результативності при боротьбі із захворюванням допомогла глобальна програма вакцинації.

Також дослідники повідомили про відмінність вірусів віспи XX століття і знайдених у скелетах стародавніх вікінгів, зібраних з різних куточків Європи. Ранні патогени виявилися ближче до вірусів тварин і, ймовірно, інфекція була менш летальна.

Керівник дослідження Єске Виллерслев підсумував: "Знання про минуле можуть захистити нас сьогодні. Коли тварина або рослина вимирає, вона не виникає заново. Але виникати заново можуть мутації, а віруси здатні мутувати або передаватися [людям] від тварин".