"54 000 грн зарплати на місяць": роботодавці шукають українців без дипломів, яким потрібна робота

У Німеччині є все більше вакансій для українців, які тікають від війни. Там роботодавці починають переформатовувати свій ринок праці для громадян України.

Як інформує "ТСН", якщо раніше в цій країні був попит на іноземців, які добре знають німецьку мову, то зараз з'являються вакансії, де не є обов'язковим знання мови та досвід роботи.

Про це йдеться в дослідженні експертів Міграційної платформи EWL.

Зараз у Німеччині почали активніше пропонувати просту фізичну роботу, де не є обов'язковим знання німецької мови та досвід роботи.

До таких змін їх спонукає велика кількість українців, які через війну опинилися в Німеччині і бажають знайти роботу.

Біженці отримали полегшений доступ до європейського ринку праці завдяки механізму "тимчасової охорони", який в Європі впровадили для громадян України через повномасштабну війну.

Громадянам України пропонують роботу в гастрономії, на логістичних складах, де потрібно укомплектовувати товари, на підприємствах харчової та переробної промисловості і автомобільної галузі. Німецькі роботодавці зацікавлені у працівниках на довготермінову роботу.

"Тепер вони вважають, що достатньо, аби один працівник на кілька осіб володів німецькою на комунікативному рівні, міг пояснити решті земляків, що і як потрібно робити, і забезпечував ефективну комунікацію між польськими роботодавцями та працівниками.

Подібна практика давно розповсюджена і виправдала себе у Польщі, завдяки чому Польща зі значно меншим числом вільних вакансій і ринком змогла працевлаштувати вдвічі більше біженців з України, ніж потужніша німецька економіка", - каже директорка з питань міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL Міхаліна Сєлевич.

Одне із досліджень показало, що 55% біженців не знають німецької мови, що є бар'єром для їхнього працевлаштування.

“Більше того, роботодавці також почали пропонувати житло для своїх працівників включно з вакансією. Це теж суто польська практика, коли робота передбачає наявність житла. Це одразу знімає проблему з його пошуком і робить працевлаштування в Німеччині привабливішим,”, - твердить Міхаліна Сєлевич.

Українці, які вже працевлаштувалися в Німеччині, після повномасштабного вторгнення твердять, що в середньому заробляють 1 467 євро на місяць (54 тис. грн).

Понад чверть (26%) респондентів у Німеччині зізналися, що заробляють понад 2 000 євро (76,7 тис. грн). Майже половина біженців у Німеччині (45%) декларують заробіток у діапазоні 1 000–1 999 євро (38,4-76,6 тис. грн).

Ті, хто знаю німецьку або англійську мову, можуть працевлаштуватися на висококваліфіковану роботу.

Так, згідно дослідження EWL, у німецькій сфері послуг і торгівлі знайшли роботу представники більшості професій, навіть керівники та менеджери, висококваліфіковані спеціалісти, вчителі та працівники освіти, офісні й фізичні працівники.

Більшість громадян України, які працюють у сфері послуг і торгівлі, залишилися у своїй галузі також на німецькому ринку праці.

За даними Управління Верховного комісара ООН, станом на 6 вересня 655 тисяч біженців з України отримали в Німеччини тимчасову охорону.

Близько 160 тис. українців знайшли роботу в Німеччині згідно з інформацією Інституту економічних досліджень Ifo.

За даними Федерального статистичного відомства ФРН, станом на 1 вересня в країні нараховується 881 тисяча вільних вакансій.

Робота за кордоном для українців

Через напад Росії на Україну сотні тисяч людей були змушені тікати за кордон та там шукати житло й роботу.

Міністерство економіки повідомило, що в Україні від жовтня заборонено компаніям-посередникам брати плату з українців за надання послуг із працевлаштування за кордоном. Їх має сплачувати роботодавець.

Також від початку повномасштабної війни 14,6% українців, які мешкали на території Польщі, перевезли сім'ї до себе.

Натомість майже 75% працевлаштованих українців в Польщі надсилають частину коштів до України.