Неконтрольовані сміттєзвалища, промислові та побутові стоки: чи залишились на Тернопільщині чисті ріки?

Останнім часом у центральній та обласній пресі з’явилося кілька публікацій з приводу стану водного басейну однієї з найбільш рік України – Дністра. Свою думку з цього приводу висловив і директор Національного природного парку «Дністровський каньйон» Михайло ШКІЛЬНЮК.

На території Національного природного парку «Дністровський каньйон» відрізок річки Дністер становить майже 250 км, включаючи його притоки – Стрипу, Джурин та Серет.

У цьому регіоні існують екологічні проблеми, пов’язані з неконтрольованими сміттєзвалищами, промисловими та побутовими стоками, які ускладнюють ситуацію річки Дністер та його приток. Однак варто зазначити, що екологічний стан не є таким критичним. Позитивним індикатором може бути той факт, що ці місця й досі приваблюють туристів-водників, дельтапланеристів. Має місце пляжно-купальний відпочинок. На берегах Дністра щороку збільшується кількість агросадиб, які пропонують туристам відпочинок у екологічно чистих місцевостях.

Працівники відділу науки «Дністровського каньйону» систематично проводять моніторинг біоресурсів водних екосистем. Як свідчать дані, видовий склад іхтіофауни не зменшується і тривалий час становить 44 види риб, чимало з яких занесені до Червоної книги України: стерлядь прісноводна, вирозуб причорноморський, ялець, білоперий пічкур дністровський та інші. Варто зазначити, що суттєво збільшилася кількість раків та жаб, а це свідчить про допустиму чистоту Дністра. Позитивні результати дає співпраця з управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Тернопільській області.

Для збереження рекреаційного потенціалу Придністров’я потрібний комплексний підхід на державному рівні і вирішення не тільки проблем забруднення річок та берегів, й покращення інфраструктури.

Значну увагу роботі НПП «Дністровський каньйон» приділяє голова ОДА В.Хоптян, який з розумінням ставиться до необхідності розширення території Національного природного парку, що дасть можливість здійснювати ефективніший контроль за станом довкілля.

Разом з тим, владним структурам треба усвідомити всю серйозність проблеми. В регіоні, як і в цілому по Україні, є гостра нестача сміттєсортувальних, сміттєпереробних заводів та недостатня потужність або повна відсутність об’єктів очищення каналізаційних стоків, тому їх напряму скидають у водойми, пише газета Свобода. Парадокс, але ніхто, ні населення, ні установи, ні органи самоврядування та влади не зацікавлені або не хочуть вирішувати цю проблему і мовчки спостерігають за розвитком подій. Окремі структури роблять спроби покращити ситуацію, але не мають підтримки і коштів на втілення екологічних проектів у життя. Відтак, проблема забруднення річок стосується не окремих територій, а всієї України.

У свою чергу дирекція НПП «Дністровський каньйон» в межах наданих повноважень здійснює низку заходів щодо запобігання забруднення річок та їх берегів у межах Національного парку. У цьому зв’язку постійно проводять зустрічі з колективами підприємств та установ, навчальних закладів; тривають безстрокові екологічні акції «За чисті береги», «За чисте джерело», підтримали акцію «Зробимо Україну чистою». Всі заходи екологічного спрямування систематично висвітлюють у ЗМІ. Відділ державної охорони природозаповідного фонду НПП стежить за чистотою берегів річок і неконтрольованими стоками.

Звичайно, природоохоронним установам сьогодні вкрай важко працювати. Зважаючи на те, що штрафи за адміністративні правопорушення мізерні і не несуть функції належного покарання, ця проблема набуває загрозливих розмірів і потребує негайного вирішення.

На превеликий жаль, Верховна Рада України найближчим часом не планує розглядати законопроекти, пов’язані з посиленням відповідальності за правопорушення в екологічній сфері. А в Кабінеті Міністрів України прозвучала інформація про початок запровадження програми вирішення проблем засмічення та очищення стічних вод аж на 2017 – 2018 роки.

Щоби покращити екологічну ситуацію, зокрема Дністра, потрібно розширити територію Парку та вирішити питання включення до його складу правого берега ріки і, звичайно, продовжувати активну роз’яснювальну роботу. Збереження довкілля має бути вигідним усім природоохоронним структурам, населенню та суб'єктам господарської діяльності. І лише тоді ми зможемо говорити про чистоту наших водойм.