На Тернопільщині інфіковані гризуни заразили людей

Традиційно щороку медики області фіксують понад десяток випадків лептоспірозу. Про ненебезпечне захворювання лікарі попереджають жителів краю ще весною. Тоді, з початком дачних робіт, зростає загроза підхопити недугу.

У полі, у воді, зі свіжити фруктами та овочами збудник може потрапити в організм звідки завгодно. Достатньо лише, щоб з предметами побуту контактувала хвора тварина. За 6 місяців 2013 року зареєстровано 4 випадки лептоспірозу проти 7 за аналогічний період минулого року. Практично в усіх випадках джерелом захворювання стали інфіковані гризуни.

Показник захворюваності на 100 тис. населення - 0,4 у 2013 р. проти 0,65 - в 2012 р. Випадки лептоспірозу виявлено у Борщівському, Кременецькому, Тернопільському районах та м. Тернополі. В основному хворіють мешканці села, значну частку серед захворілих становлять пенсіонери.

Показник лабораторно підтверджених випадків лептоспірозу по області в 2013 р. складає 50% (у 2012 р. - 84,2 %). У 2-х випадках діагноз виставлено клінічно, пише «Номер один». Основним джерелом продовжують залишатись гризуни. Через недостатнє виділення коштів суцільна весняна та осіння дератизації на території області не проводились.

У Тернопільській області можлива сезонна активізація вогнищ, тому прогноз залишається несприятливим.

- Лептоспіроз - інфекційне захворювання, яке проявляється ознаками загальної інтоксикації, гарячкою, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. Резервуаром збудника лептоспірозу є дикі гризуни, свійські та промислові  тварини. Хвора людина не становить небезпеки щодо зараження інших людей. Захворювання передається переважно водним шляхом (пиття води з малих водойм, ковтання її під час купання). Можливе зараження при вживанні продуктів, забруднених виділеннями гризунів. Трапляється й контактне зараження при догляді за хворими тваринами, їх забої, у разі укусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри, а також на риболовлі, косовиці, ходіння босоніж тощо, - розповідає лікар-епідеміолог відділу соціально-гігієнічного моніторингу Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області Надія Годована.

Частіше хворіють чоловіки. Серед хворих, як правило, переважають сільські жителі. Захворюваність міського населення відзначається за несприятливих санітарних умов - паводка, контакту зі стічними водами тощо. До групи ризику належать працівники м’ясокомбінатів, зоотехніки, ветеринари, косарі, дератизатори, робітники каналізаційних мереж, мисливці, рибалки – тобто люди, які працюють на об’єктах, заселених гризунами.

За словами Надії Годованої, для захворювання характерна літньо-осіння сезонність. Це пов’язано з підвищенням чисельності гризунів, купальним сезоном, періодом активної риболовлі та проведенням сільськогосподарських робіт. Захворюваності сприяють зливи, що супроводжуються паводками й утворенням заболочених ділянок.

Різноманітність клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу, що веде до пізньої госпіталізації і погіршення стану.

Інкубаційний період зазвичай триває від  7 до14 днів, рідко - близько 20-ти днів. Захворювання завжди починається раптово – хворі, як правило, можуть назвати не лише день, а й годину початку лихоманки, підвищення температури тіла, загальної слабкості, болю у попереку і м’язах, особливо литкових, часто виникають нудота та блювання.

Після захворювання особи знаходяться на диспансерному обліку 6 місяців у лікувально-профілактичних закладах. Успіх лікування залежить від своєчасного звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Госпіталізація хворих є обов'язковою, тому що можуть розвиватись ускладнення з боку нирок і печінки, кровотечі, міокардит, набряк мозку, пневмонія, недостатність кровообігу. Тяжкий перебіг хвороби закінчується летальним наслідком у 14% хворих. Смерть частіше настає від гострої ниркової недостатності.