Як розшукові собаки стають помічниками тернопільських правоохоронців?

Друзі наші менші, домашні улюбленці і навіть члени сім'ї. Відколи люди приручили тварин, вони стали невід'ємною частиною нашого життя. Ми вирішили ближче познайомити вас з представниками тваринного світу, які стали незамінними помічниками правоохоронцям - розшуковими собаками.

На територію кінологічного центру ніхто не зайде непоміченим. Гавкіт півтора десятка собак дієвіший за будь-яку сигналізацію. В основному це німецькі вівчарки. Вони переносять і 30-градусний мороз, і спеку. Та й вольєри розташовані на вулиці. Тому теплолюбиві гладкошерсті добермани тут би не прижились. Хоча у пошуку заборонених речовин чи вибухівки чутливі лабрадори - незамінні, передає TV4.

Чорнява 6-річна Афіна - профі у пошуку наркотиків. Відслужила вже більше 4 років, тому на заміну їй готують молоду блондинку Челсі. Невдовзі заборонені речовини шукатиме вона:

- Вся робота - ігровий метод. Собака грається, шукає м'ячик, шукає апорт. Спочатку м'ячик шукає, потім він кидаться в замінник наркотиків, натягує. Собака чує цей запах, драпає. Найкраще заохочення для собак - гра.

У грі змалку вчив свого партнера кінолог Микола Крайник. Дружба сержанта міліції та розшукового собаки Джека триває вже кілька років. Бачаться щодня, на роботі. Чоловік каже, головне у стосунках з собакою - взаємна довіра.

- Вівчарка - найвірніший друг людини, найкраще піддаються навчанню, - розповідає молодший інспектор-кінолог кінологічного центру Микола Крайник.

- Чи правда, що собаки, як люди, тільки говорити не вміють, але все розуміють?

- Так, звичайно. Вони все розуміють.

Трохи розминки - і до роботи. Заняття триває більше години. Насправді ж за кількома командами стоїть цілковите порозуміння між собакою та кінологом. Вони пішли ще далі. Тепер розуміють одне одного без слів.

Тернопільські розшукові собаки виборюють нагороди на змаганнях. Проте усі ці тренування - не для показу. Реальна робота кінологічної групи не надто від них відрізняється. Кожна з цих собак шукає по слідах людей, автомобілі, вибухівку чи наркотики або патрулює місто.

- 3 метри забор. Собака йде по сліду, треба перескочити. Злодій перескочив. Я нагинаюся, кажу: "Джек, спина!", він стрибає мені на спину, а потім через забор, - каже Микола Крайник.

- Наші собаки навіть приймали в свій час участь у миротворчих місіях в Косово, колишня Югославія. Я особисто рік працював з собакою на пошуку вибухівки. Було дві реальні сиуації, коли собака знайшла замінування, почула гранату. Вдалося розмінувати і уникнути жертв, - пригадує заступник начальника кінологічного центру Сергій Крамар.

- Тобто фактично врятувала вам життя?

- І мені, і цілій групі.

У кінологічній службі собаки працюють в середньому 5-7 років. Проте саме тут вони знаходять собі друзів серед людей на все життя.