Українці не йдуть до центрів зайнятості: як мобілізація вплинула на ринок праці

Згідно з аналітикою Київської школи економіки, на кінець 2024 року у держсекторі зайнято 2,6 млн осіб, тобто майже 24% всіх працівників. Сюди входять військові, нацгвардійці, прикордонники, чиновники, тилові працівники. Таке зростання напряму пов’язане з мобілізацією, пишуть у дослідженні Київської школи економіки (KSE).

Натомість у приватній сфері кадрів гостро не вистачає. Найбільше роботодавці шукають медиків, освітян, водіїв, інженерів, будівельників та ІТ-фахівців. Промисловість, яка колись була опорою для зайнятості, втратила понад третину працівників.

У сфері освіти та медицини - мінус 11% робочих місць.Водночас 63% підприємств заявляють про труднощі з пошуком персоналу. Причини дві - мобілізація та еміграція. Багато жінок з дітьми виїхали за кордон, а чоловіки нині служать у війську. Через це уряд та бізнес звернули увагу на ті групи, які раніше часто ігнорували - переселенців, людей з інвалідністю, ветеранів.

Та, попри потенціал, ці категорії поки залучаються дуже повільно. Лише 7% безробітних переселенців у 2024 році звернулися до центрів зайнятості. А серед людей з інвалідністю лише 16% мають роботу, хоча близько 40% з них не потребують спецумов. До того ж, лише 16% вакансій офіційно вважаються придатними для них. Послугами центрів зайнятості скористались всього 6% людей з інвалідністю, хоча таких осіб уже понад 3,4 млн.

У всьому цьому винна росія. Вона почала війну ще у 2014 році, коли Україна щойно піднімалась після тяжких 90-х. Через напад всі сили країни кинуто на захист, а ресурси - на виживання. Тому важливо донатити та волонтерити, щоб разом будувати сильну державу.