Дві сукні на сім років: що не так зі споживчим кошиком в Україні

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що в Україні досі діє застаріла модель розрахунку прожиткового мінімуму. За його словами, норми споживчого кошика, на основі якого обраховується цей показник, настільки відірвані від реального життя, що можуть викликати лише іронію чи обурення.

"Підлітку — одна зимова й одна демісезонна куртка на три роки. Жінці — дві сукні або костюми на сім років. Це те, що досі закладено в основу споживчого кошика, а отже, і в розрахунок прожиткового мінімуму", — сказав Гетманцев в одному з інтерв’ю.

За словами політика, нинішній прожитковий мінімум, на який орієнтуються при розрахунку соціальних виплат, пенсій та мінімальних гарантій, абсолютно не відповідає реальним потребам громадян. У 2025 році офіційний мінімум становить близько 2920 гривень, тоді як фактичні витрати українця на базові потреби — в кілька разів вищі.

"Якщо ми подивимося, що входить у так званий споживчий кошик, то побачимо абсурд. Це не набір, який дозволяє жити. Це набір для виживання. Але й виживати з ним неможливо", — зауважив депутат.

 Що таке споживчий кошик і чому він важливий?

Споживчий кошик — це офіційно затверджений набір товарів і послуг, який вважається мінімально необхідним для життя. Саме на його основі формують прожитковий мінімум, що впливає на:

• пенсії
• стипендії
• мінімальні зарплати
• соціальні виплати та пільги

Проте в Україні цей кошик майже не змінювався з 2000-х років. Туди досі входять застарілі або символічні норми, які не мають нічого спільного із сучасними потребами людей. Наприклад:

• мило — 100 грамів на місяць
• білизна — одна одиниця на кілька років
• одяг і взуття — зношуються лише формально, а не як у житті

Що пропонує Гетманцев?

На думку Гетманцева, Україна повинна переглянути підхід до формування прожиткового мінімуму. Замість застарілого набору «на виживання», варто орієнтуватися на фактичні витрати реального українця, враховуючи сучасну економіку, ціни та стандарт життя.

Він наголошує: уряд не повинен зосереджувати зусилля лише на короткострокових програмах типу "національного кешбеку" чи одноразових доплат. Потрібно структурно змінювати підхід до соціальних гарантій, і першим кроком має стати перегляд норм, закладених у споживчий кошик.

Слова Данила Гетманцева вкотре акцентують увагу на тому, що український соціальний стандарт базується на застарілих і принизливих для людей нормах. Одна куртка на три роки для підлітка чи дві сукні на сім років для жінки — це не економіка, а знецінення реальних потреб. Перегляд споживчого кошика — не просто технічне питання, а крок до більш справедливої соціальної політики.