Держава травмує вдруге: родини загиблих шоковані "повістками з того світу"

Повістки на ім’я вже загиблих військових — не поодинокий випадок, а прояв глибшої проблеми в державній системі обліку.

"Hromadske" дослідило, чому трапляються подібні помилки, хто має відповідати, і як це травмує рідних полеглих воїнів.

У червні вдова загиблого бійця Максима Чудіновича отримала поштове повідомлення: на ім’я її чоловіка, який поліг у 2023 році, надійшла повістка. Виявилося, що згідно з базою даних, Максим "став на облік" вже після загибелі — у квітні 2024-го. Після звернення до ТЦК його виключили з обліку, однак емоційний удар для рідних уже був завданий.

Подібні випадки траплялися й в інших областях: на ім’я загиблих воїнів Олега Поліщука, Костянтина Панкова, Сергія Розумія теж надходили повістки.

У чому збій?

В Україні є два основні реєстри, що повинні обмінюватися даними:

• ДРАЦС — фіксує смерть громадян;
• "Оберіг" — база мобілізаційного обліку в Міністерстві оборони.

Від листопада 2023 року ці системи пов’язані через платформу «Трембіта», яка мала б забезпечити обмін інформацією. Однак цей зв'язок часто не працює належним чином: або реєстри не синхронізовані, або інформація потрапляє із затримкою.

У Міноборони формують списки військовозобов'язаних, що потім через ТЦК повертаються до них у вигляді повісток. Їх друкує і надсилає «Укрпошта».

Тобто ситуація, коли "мертвий встає на облік", — це суміш людських помилок, бюрократії, ручного наповнення баз та технічних збоїв.

Причини збоїв:

• Відсутність єдиної інтегрованої бази між різними органами — Міноборони, Мінʼюстом, ТЦК, ЗСУ, органами соцзахисту.
• Ручне внесення даних: часто різні системи заповнювалися вручну, що провокує помилки.
• Застарілий реєстр виборців, дані з якого іноді використовують для поповнення баз "Оберіг".
• Повільні бюрократичні процедури при визнанні смерті або зникнення безвісти.

Психологічна шкода

Для родин загиблих — це не просто «помилка системи». Це ретравматизація, тобто повторне переживання травми.«Це не просто біль. Це мегабіль», — зазначає військовий психолог Андрій Козінчук. Подібні ситуації викликають безсоння, психосоматичні розлади, злість і відчай.

Що робити?

На думку експертів, вирішення проблеми — не в простому "оцифруванні", а в повній автоматизації процесів:

• Системи мають самостійно обмінюватися актуальними даними.
• Потрібна єдина платформа, де будуть синхронізовані всі бази (від реєстрів актів цивільного стану до мобілізаційних обліків).
• Людський фактор у таких процесах має бути мінімальним.
• Мінцифра вже працює над створенням єдиного реєстру державних реєстрів, але це лише перший крок.