Спробуй впізнай: українські зірки до 1 вересня показали свої дитячі фото та поділилися шкільними спогадами (ФОТО)

Вже менш ніж за 2 місяці українським глядачам в кінотеатрах буде представлено комедію вітчизняного виробництва від студії "Мамахихотала" та United Heroes Group за підтримки 1+1 media "Батьківські Збори". Зірки, які долучилися до створення кінострічки про шкільне життя, кажуть, що фільм буде близьким кожному і сколихне навіть найдавніші спогади про один із найбільш світлих періодів життя - про навчання в школі. 

Артисти згадали про свої шкільні історії і показали, як виглядали під час початку навчання в школі. 

Спеціально для "Кіно 24" до 1 вересня вони розповіли, як готувались до школи, що найбільше любили купувати та, з якими думками повертались у навчальний процес.

Євген Янович

Женя Янович жартує, що його підготовка до школи починалась із копання картоплі з родиною в селі на День Незалежності. Лише після цього можна було повертатися в місто й готуватися до нового навчального року. Якщо ж картоплю не викопували, то ніхто й до школи не йшов.

За те, що ми допомагали, бабуся і дідусь давали нам трішки коштів. Я знав, що за ці гроші зможу обрати та придбати собі саме ті зошити, які уявляв. А які я уявляв? Правильно, з футболістами. Все інше мене не цікавило. Також завжди купувався новий пенал, який викликав захоплення рівно півтора дня. Обов'язково ще кольорові ручки, бо хотілось класно писати різними кольорами,– пригадує Янович.

Він розповів, що завжди дуже чекав школу і вже до серпня сумував за нею. Йому хотілося якнайшвидше побачити однокласників та поділитися враженнями про літо.

Римма Зюбіна

Римма Зюбіна пригадує, що для неї 1 вересня насамперед було можливістю прочитати вірш на лінійці. Вона зазначає, що, окрім нудних промов директора чи когось іншого, обов'язково був виступ школярів: обирали приблизно 5-7 дітей, яким доручали декламувати вірші.

Для мене це було дуже важливо! Гарний прояв акторської майстерності. Ми стояли окремо від всіх учнів, ми стояли наче за лаштунками та чекали свого виходу,– розповіла акторка.

Андрій Ісаєнко

Андрій Ісаєнко пригадує, що перше вересня у початкових класах у нього асоціюється з руками в кишенях. У цей час якраз спіли горіхи, які вони дуже любили їсти. А коли чистили молоді волоські горіхи, руки так забруднювалися, що відмити їх було неможливо кілька тижнів.

Тому я ховав руки в кишені, бо вони були коричневого кольору. Ще й при цьому якось намагався тримати букет квітів,– з усмішкою розповів Андрій Ісаєнко.

Він згадує, що на той момент, у молодших класах, на початку 90-х, було дуже складно і скрутно, тож він радів абсолютно всьому, що давали батьки.

Пам'ятаю свої перші кросівки, в яких я пішов до школи. Потім вони порвалися, і тато навчив мене зашивати. Я сам пришив підошву назад і ходив далі. Вони мені дуже подобалися, і до того ж у батьків не було можливості купити інші. А десь у 7-8 класі у мене з'явилися перші джинси чорного кольору. Це була для мене справді велика подія!– пригадав актор.

До слова, читайте також інтерв'ю з Андрієм Ісаєнком – за посиланням.

Назар Задніпровський

Назар Задніпровський ділиться, що на свято першого дзвоника він завжди відчував неймовірний трепет і хвилювання. За його словами, всі батьки купували нову шкільну форму, щоб діти виглядали однаково. У такій формі вони ходили всі десять років. Батьки зазвичай економили й купували хлопцям костюм на два роки: спочатку це були подовжені рукави та підкочені штани, а вже за два роки – закороткі штани та рукава піджаків.

Дівчата більше шикували, їм щороку по розміру купували нову сукню. З туфлями була та ж сама історія: спочатку вони блищали, а коли через рік, коли закінчувався навчальний рік, вони вже були стерті,– пригадує Назар.

Аліса Тункевич

Аліса Тункевич каже, що 1 вересня вона завжди чекала з нетерпінням, адже це була нагода вдягнути нові туфлі. Головним для неї було те, що вони були "нові" і "свої". Вона пояснює, що всі молодші сестри знають: щоб отримати власне взуття, а не доношувати за старшою, потрібна дуже важлива подія, і 1 вересня безумовно було саме такою подією.

Пам'ятаю, що я завжди хвилювалась і дуже чекала подарунків. Тож зараз хочу звернутись до батьків з проханням: підтримайте своїх малих, бо вони теж хвилюватимуться. І благаю – купіть їм найкращі туфлі (усміхається – Кіно 24),– розповідає Аліса.

Антоніна Хижняк

Антоніна Хижняк ділиться, що завжди любила вчитись і досі має цю пристрасть. Навіть у 35 років їй цікаво дізнаватися щось нове. Вона згадує, що під кінець літа їй ставало нудно, і вона вже хотіла збиратися до школи: купувала зошити, щоденник, зручні ручки й дуже відповідально до цього ставилася. Але найбільше їй подобалося гортати нові книжки.

Окрему увагу приділяла книзі з біології. Я – близька до природи натура. А ще мені цікаво все про медицину та будову організму людини. Та пам'ятаю особливий момент з 10 класу. Нам видали книгу з астрономії. Я відкрила її, а на першому розвороті – наш Всесвіт. Досі пам'ятаю ці неймовірні відчуття! Настільки сильно мене це вразило, що я аж розплакалась,– розповіла Антоніна.