Українці масово скуповують продукти, АТБ ввів обмеження: чи загрожує країні дефіцит

Після нових ракетних атак з боку Росії в кількох українських містах попит на продукти тривалого зберігання стрімко зріс. У соцмережах активно поширюють фото та відео порожніх полиць, де раніше були гречка, борошно, олія та інші основні товари.

Цю ситуацію спостерігають у Дніпрі, Кривому Розі, Тернополі, Чернівцях, Рівному, Луцьку та Києві. Проте, насправді, дефіциту продуктів в Україні немає — більшість порожніх полиць ритейлери пояснюють різким ажіотажем серед покупців. Про це йдеться в аналізі галузевого видання Retailers.ua.

АТБ обмежив продаж товарів

У деяких магазинах вже попереджають покупців про тимчасову відсутність певних товарів. У «Сільпо» зазначають, що це, зокрема, пов'язано з наслідками обстрілів складів. В АТБ, у свою чергу, ввели обмеження: не більше шести одиниць або кілограмів одного товару на одну особу. Представник мережі Сергій Демченко пояснив, що таким чином ритейлер намагається стримати як панічні закупівлі, так і оптовий викуп товарів для подальшого перепродажу.

Найбільший ажіотаж спостерігається навколо соціально важливих продуктів та товарів, які можна довго зберігати.

Українці, насамперед, активно скуповують борошно, крупи, яйця та соняшникову олію. Проте не всі торговельні мережі вважають, що обмеження є необхідними. Наприклад, у Novus заявили, що наразі не планують вводити ліміти, оскільки не бачать для цього підстав.

Чи дійсно Україні загрожує дефіцит

Максим Гопка, керівник аналітичного відділу асоціації УКАБ, підкреслює: фізичного дефіциту основних продуктів в Україні немає. Наша країна має профіцит пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику та соняшникової олії, а також достатньо цукру, яєць і м'яса птиці.

Більше залежать від імпорту ті товари, які в Україні не виробляють або не можуть виробляти протягом усього року. Серед них — риба та морепродукти, цитрусові, банани, кава, чай, какао та рис. Тимчасові перебої з окремими товарами можуть виникати через проблеми з логістикою, зокрема після російських ударів по складах та іншій інфраструктурі.

Чи можуть ціни зрости через ажіотаж

Панічні закупівлі дійсно можуть вплинути на ціни. Як зазначає Максим Гопка, штучно створений ажіотаж може ще більше підштовхнути інфляцію в найближчі місяці. Проте старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко вважає, що цей ефект буде незначним і недовготривалим.

На ціни також вплине хороший цьогорічний урожай, велика пропозиція агропродукції на внутрішньому ринку, відносно стабільна ситуація на валютному ринку та конкуренція між торговими мережами. Яскравий приклад — гречка, яка зазвичай стає одним із перших товарів під час панічних закупівель. Цього року її урожайність приблизно на 15% вища, ніж минулого.

Більш тривалий вплив на ціни можуть мати не стільки закупівлі населення, скільки наслідки російських атак. Пошкодження складів і перебудова логістичних маршрутів створюють для виробників і торговельних мереж додаткові витрати.

Скільки продуктів варто мати вдома

Експерти не радять запасатися десятками кілограмів круп чи пляшками олії. Нутриціологиня Альона Піддубна рекомендує мати вдома базовий запас продуктів на 3–5 днів, щоб ваша родина могла комфортно пережити короткочасні перебої з електрикою, водою або доставкою.

Звичайний ротаційний запас можна сформувати на тиждень, купуючи ті продукти, які ваша родина споживає регулярно. Більші запаси можуть бути доцільними для людей, які живуть далеко від магазинів або мають обмежену мобільність.

Головне — не перетворювати підготовку до можливих перебоїв на панічні закупівлі. Масове скупчення товарів може створити короткочасний дефіцит на полицях, якого раніше не було.