За борги заберуть квартиру: коли українцям загрожує арешт і продаж житла

Для українців квартира є символом стабільності та безпеки, тому питання про можливість її втрати через борги викликає особливе занепокоєння. Закон дійсно дозволяє конфіскацію майна, але лише за певних умов. Розглянемо, коли ризик втратити житло є реальним, а коли – ні.

Українське законодавство дозволяє конфіскацію майна у разі накопичення значних боргів, пише Знай.ua. Це регулюється Законом України «Про виконавче провадження». Якщо людина тривалий час не сплачує кредити, податки чи комунальні послуги, державний або приватний виконавець має право накласти арешт на її майно, включно з нерухомістю.

Втім, існує важлива межа — єдине житло не можуть забрати, якщо сума боргу менша за 20 мінімальних зарплат. У 2025 році це понад 160 тисяч гривень. Тобто, якщо борг за комунальні послуги чи кредит не перевищує цього порогу, конфіскація квартири неможлива. Але у випадку, коли борг зростає або є кілька кредиторів, ризик втратити житло стає цілком реальним.

Після рішення суду виконавча служба описує майно, оцінює його вартість і виставляє на електронні торги. Кошти, отримані від продажу квартири, спрямовуються на погашення боргів перед банками, державою або іншими кредиторами. Увесь процес займає від кількох тижнів до кількох місяців, тому “забрати квартиру за одну ніч” без відома власника — міф.

Боржники нерідко намагаються уникнути стягнення, переоформлюючи житло на родичів через фіктивні договори дарування або продажу. Проте юристи попереджають: такі угоди суд може легко визнати недійсними, якщо доведено, що їх укладали, аби приховати майно від виконавців. У результаті квартира все одно повертається до власності боржника та реалізується для покриття заборгованості.

Експерти радять діяти превентивно — домовлятися з кредиторами, реструктуризувати борги й уникати накопичення великих сум. Найефективнішими кроками є:

• звернення до банку з проханням переглянути графік платежів;
• переговори щодо часткового списання пені та штрафів;
• участь у програмах державної підтримки;
• своєчасна реакція на судові повістки.

Найгірший варіант — ігнорування проблеми. Саме через бездіяльність борги ростуть, а виконавча служба отримує всі підстави для арешту майна. У таких випадках навіть єдине житло перестає бути недоторканним.