Тернопільським репресованим - квартири з ключами, але без ордерів

Будинок по вулиці Довженка, 8-б в Тернополі з великими муками починали будувати, і нині, коли він, дев’ятиповерховий красень, приймає мешканців, не для всіх це заселення — довгождана радість.

Ще 1996 року міська влада почула прохання колишніх політв’язнів і репресованих та членів їхніх сімей і виділила земельну ділянку для спорудження будинку — п’ятиповерхового на 48 квартир. Держакт на ділянку виробили, але, імовірно, через те, що категорія репресованих не сусідить зі словом «заможність», а влада допомагати не поспішала, справа далі не посувалася. Зрушила з місця через десятиліття. «Ми обійшли всі інстанції, — розповідає голова ТзОВ політв’язнів і репресованих та членів їх сімей «Воля» Петро Голик. — Фінансуванням забезпечені не були, зверталися по допомогу...» Допомоги чекали звідусіль, навіть налагоджували зв’язки з діаспорою. Щоби накопичити гроші, створили благодійний фонд «Сумління». Закордон їм допоміг. Але розмір помочі виявився не таким, на який сподівалися, — «аж» шість тисяч гривень...

Далі тривали переговори з потенційними забудовниками. Оскільки часу збігло багато, реальність по-новому «оцінювала» квадратні метри щороку, жодній з будівельних фірм старі умови не підходили. Але одна з організацій вихід знайшла: в ТзОВ «Агробуд» пообіцяли здешевити квадратний метр, якщо сесія міської ради внесе зміни до попереднього рішення і дозволить збудувати не п’яти-, а дев’ятиповерховий будинок із вбудовано-прибудованим магазином. При цьому 48 квартир, як і передбачалося, забудовник віддасть репресованим, а рештою розпорядиться, як забажає. Ціну запропонували навіть на той час дуже заманливу — 390 доларів за квадрат. Тоді ця площа вже цінилася у вісімсот «зелених». На такі умови члени товариства «Воля» погодилися, а незабаром і сесія міськради внесла довгождані зміни в рішення.

Петро Голик пригадує, що допоки тягнулися роки між виділенням ділянки і до початку будівництва, багато хто з членів товариства розчарувався і вийшов з черги, бо вважав, що ідея нічого не варта.

На одні зі зборів, де були присутні пайовики і представники «Агробуду», прийшов також Зіновій Щепановський, засновник ПП «Тернопільська фірма «Будівельник». Прийшов неспроста, а з пропозицією, від котрої важко відмовитися. Квадратний метр він готовий був продавати реабілітованим за 350 доларів. Багато хто вхопився за пропозицію, але, пояснює Петро Голик, заминка виникла в тому, що Щепановський міг приступити до будівництва, коли б йому надали проектну документацію. А її виробляв «Агробуд», тому Петро Голик вирішив відмовитися від дешевших метрів. За що поплатився пізніше чутками: мовляв, до «Агробуду» має фінансовий сентимент. Та пан Петро про своє рішення не шкодує: «Де сьогодні Щепановський, ми знаємо...»

Будівництво на Довженка вели в найскрутніші часи, коли чи не кожен посилався на кризу. 2009-го на свято Покрови на пайовиків-репресованих чекав приємний сюрприз — вручення ключів від нових помешкань. Як воно в нас водиться, вручали їх з помпою. Петро Голик демонструє копії документів — акт готовності об’єкта до експлуатації, сертифікат відповідності... Але залишилося отримати ордери, віддати місту дві квартири (а точніше, шість процентів від загальної кількості новозбудованого житла) і сплатити податки. З’ясувалося, що коли почалося будівництво, то товариство перевели на загальну систему оподаткування. «Воля» не одного листа відправила в податкову адміністрацію з поясненнями, що їхнє товариство — неприбуткова організація, і тому просить зняти їх із загальної системи.

Щодо двох квартир, які товариство мало віддати місту, то за попередньої влади питання начебто вирішили — житлоплощу мали взяти з квартир, котрими розпоряджався «Агробуд», а той, у свою чергу, начебто виконав якісь роботи із благоустрою в місті і «гріх» розміром у шість обов’язкових відсотків на потреби квартирної черги йому «пробачили». За словами голови товариства, ще 30 листопада торік відповідно до рішення сесії міськради квартири Тернополю віддавати вже не потрібно. Але документи від репресованих у відділі квартирного обліку та нерухомості міськради не приймають, каже Петро Голик. Тому мешканці не можуть оформити папери на право власності на житло. «Багато хто вже живе в тому будинку, — розповідає голова «Волі». — Є такі, що роки тяганини провели на заробітках за кордоном і дотепер заробляють на повернення банківського кредиту». П. Голик розповів, що недавно розмовляв із мером Сергієм Надалом і той обіцяв, що новий начальник відділу квартирного обліку та нерухомості візьметься за це питання.

У міськраді довге очікування на ордери пояснили письмово. У відповіді сказано, що «ні у виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ні у відділ квартирного обліку та нерухомості клопотання щодо видачі ордерів та оформлення права власності на квартири в житловому будинку за адресою вул. Довженка від товариства з обмеженою відповідальністю індивідуальних забудовників політв’язнів і репресованих та членів їх сімей «Воля», які здійснювали будівництво вказаного будинку, не надходило»...