Там тепер "моляться" індики: на Тернопільщині занепадає костел, який пережив війну (ФОТО)

У Великому Ходачкові на Тернопільщині є місце, яке одночасно вражає і трохи лякає. Руїни старого костелу виглядають так, ніби люди зникли звідси давним-давно, а справжніми "парафіянами" залишилися лише індики та гуси. Саме вони нині спокійно ходять поміж стін, які колись бачили молитви, вінчання і хрестини. 

Про це розповідають на Facebook-cторінці "Україна інконгніта". 

Дивлячись на ці залишки величної споруди, мимоволі згадується фантастика. Зокрема роман Андре Нортон "Галактичний поштовий", де герої знаходять напівзруйновані будівлі загадкових Предтеч - раси, що зникла, залишивши після себе лише мовчазні кам’яні свідчення. У Ходачкові роль таких «предтеч» зіграла історія.

Перший костел у селі почали зводити ще в ХІХ столітті. У 1870 році родина Шеліських подарувала землю під будівництво, а вже 24 квітня 1879 року заклали наріжний камінь. Будівництво тривало недовго - за рік храм постав, а у 1890 році його освятили. Згодом святиню ще добудували, і вона стала справжньою окрасою села.

Та Перша світова війна не пощадила костел. У 1916 році німецькі війська зруйнували його повністю, намагаючись знищити спостережний пункт російської армії, облаштований на вежі. Велична споруда перетворилася на руїни.

Декілька років місцеві римо-католики користувалися церквою, згодом збудували тимчасову дерев’яну каплицю. А вже у 1925 році було закладено фундамент нового костелу - цього разу на іншій ділянці, яку знову подарували Шеліські. Проєкт створив архітектор Тадей Шнейдер. Через нестачу коштів будівництво затягнулося і завершилося лише у 1934 році.

Старий костел так і залишився руїною. Сьогодні це одне з найатрактивніших, але й найсумніших місць Тернопільщини. Каміння мовчить, стіни поволі осипаються, а життя тут вирує хіба що пташине. І саме в цьому контрасті — між колишньою величчю і теперішнім занепадом — є особлива, тиха магія цього місця.