
15:00, Сьогодні
Мадонна над входом і забута історія: який незвичайний храм ховається у селі на Тернопільщині

Серед старовинних храмів Тернопільщини є споруди, які вражають розмірами, багатим оздобленням або поважним віком. Але є й такі, які привертають увагу зовсім іншим. Один із них розташований у селі Звенигород Чортківського району. Це колишній римо-католицький костел Святого Духа та святого Йосафата, який сьогодні більше нагадує забуту сторінку місцевої історії.
На перший погляд, храм не схожий на звичні для Галичини величні барокові чи неоготичні костели. Він компактний, має досить стриманий вигляд, але саме в цьому полягає його архітектурна особливість. Споруду збудували у міжвоєнний період, коли в архітектурі поєднували сучасніші форми з традиційними історичними мотивами.
Особливої уваги заслуговує головний фасад. Над входом збереглося зображення Мадонни, а також оздоблення із зазначенням року спорудження – 1934. Ці деталі роблять костел впізнаваним і вирізняють його серед багатьох сакральних пам'яток області.
Цікаво, що історія католицької святині у Звенигороді розпочалася значно раніше, ніж з'явилася нинішня будівля.
Від невеликої каплиці до нового костелу
За інформацією ресурсу «Костели і каплиці України», місцеві римо-католики тривалий час належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. Наприкінці XIX століття їхня громада була досить численною.
У 1889 році місцеві віряни збудували муровану філіальну каплицю. Її освятили на честь Святого Духа та святого Йосафата. Тобто святиня з таким посвяченням існувала у селі ще задовго до появи сучасної споруди.
На початку 1880-х років у Звенигороді проживала 771 людина. Серед них було 462 римо-католики та 297 греко-католиків. Згодом кількість вірян латинського обряду зросла, перевищивши тисячу осіб.
Стара каплиця, ймовірно, вже не могла задовольнити потреби громади або перебувала у незадовільному технічному стані. Тому замість неї спорудили новий храм.
У документах Львівської архідієцезії 1932 року ще згадується каплиця, а вже у схематизмах за 1936 рік фігурує костел, збудований у 1934-му. Ця дата також викарбувана на фасаді будівлі.
Таким чином, нинішній костел став продовженням релігійної традиції, яка існувала у Звенигороді ще з XIX століття.
Костели і каплиці України+1 Радянський період: замість молитви – мінеральні добрива
Повноцінно виконувати свою релігійну функцію костелу довелося недовго. Друга світова війна, зміна кордонів та радянська влада фактично поставили крапку в історії місцевої римо-католицької громади.
У 1944–1945 роках поляки, які становили більшість населення Звенигорода, виїхали до Польщі. Натомість у село переселилися українці з Надсяння. Разом із цим змінився і звичний уклад місцевого життя.
Після Другої світової війни костел закрили. Радянська влада знайшла для нього зовсім інше призначення – приміщення перетворили на склад мінеральних добрив.
Для сакральної споруди це стало справжньою катастрофою. Хімічні речовини поступово пошкоджували внутрішнє оздоблення, а відсутність належного догляду лише погіршувала стан будівлі. Те, що колись було місцем молитви, перетворилося на господарське приміщення.
Особливо прикро, що постраждав не лише зовнішній вигляд храму. Через тривале зберігання добрив виникло хімічне забруднення, яке згодом стало серйозною перешкодою для його відновлення.
Костели і каплиці України+1 Чому костел не вдалося відновити після незалежності
Здавалося б, після відновлення незалежності України у храму з'явився шанс на друге життя. Будівля знову привернула увагу релігійних громад, а місцеві віряни намагалися повернути їй належний вигляд.
За даними дослідників історії римо-католицьких святинь України, після падіння комуністичного режиму костел намагалися відремонтувати місцеві греко-католики. Проте з'ясувалося, що приміщення настільки забруднене хімічними речовинами, що перебування всередині могло шкодити здоров'ю людей.
Зрештою відновлення припинили, а неподалік збудували окрему каплицю для потреб громади.
Таким чином, костел залишився без постійного використання. Нині він належить до тих сакральних споруд Тернопільщини, які поступово втрачають свій первісний вигляд через занедбання та відсутність повноцінної реставрації.
Чим особливий костел у Звенигороді
Ця споруда цікава не лише своєю історією. Вона є прикладом сакральної архітектури міжвоєнного періоду, яка на Тернопільщині зустрічається не так часто.
Більшість відомих старих костелів області асоціюються з бароко, класицизмом або неоготикою. Звенигородський храм має інший характер. У ньому простежуються модерніші архітектурні рішення, поєднані з традиційними історичними елементами.
Його не можна назвати величезним чи надмірно розкішним. Навпаки, споруда досить компактна. Проте архітектори приділили увагу деталям фасаду, завдяки яким будівля має виразний і впізнаваний вигляд.
Одна з найцікавіших деталей – зображення Мадонни над входом. Поруч зберігся напис із роком будівництва. Саме такі елементи дозволяють побачити в будівлі не просто старий покинутий храм, а частину культурної спадщини, створену конкретною громадою для своїх релігійних потреб.

Цікаво й те, що костел зберіг назву та посвячення попередньої каплиці, яка існувала тут ще з 1889 року. Тобто за його стінами стоїть історія місцевої католицької громади, що тривала кілька поколінь.
Чи може костел стати туристичною родзинкою Тернопільщини?
Попри занедбаний стан, храм має потенціал зацікавити тих, хто подорожує історичними місцями Галичини. Особливо це стосується любителів маловідомої архітектури, старих костелів та покинутих споруд із непростою історією.
Звенигород розташований неподалік Бучача – міста, яке саме по собі має чимало цікавих історичних пам'яток. Тому відвідування костелу можна поєднати з невеликою мандрівкою околицями.
Бучач - місто шедеврів Пінзеля | Andy Travel Club. Подорожі на краю світу Gate of castle ruins in Pidzamochok, Ternopil region,Ukraine Сакральні скелі і скульптура Пінзеля у Рукомиші: неймовірне село на Тернопільщині - Тернопіль 8
Зокрема, неподалік можна побачити:
- Бучач – місто з відомою ратушею, старовинними храмами та історичною забудовою.
- Замок у Підзамочку – руїни оборонної споруди неподалік Бучача.
- Пам'ятка, яка досі чекає на порятунок
Історія костелу у Звенигороді - це приклад того, як за кілька десятиліть можна втратити частину архітектурної та культурної спадщини. Храм, який будували для великої релігійної громади, пережив війну, радянське господарське використання та невдалу спробу відновлення.
Сьогодні його цінність полягає не лише у віці. Це один із цікавих зразків міжвоєнної сакральної архітектури краю, який зберігає пам'ять про багатоконфесійне минуле села та людей, які колись наповнювали його стіни.
І, можливо, найбільша проблема цієї споруди полягає в тому, що вона не має достатньо уваги. Адже навіть невеликий костел у селі може стати важливою туристичною локацією, якщо зберегти його історію та подбати про майбутнє.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
ТОП новини
Оголошення
09:10, 16 листопада
15:03, 8 листопада
15:09, 8 листопада
15:01, 12 листопада
53