Час «Евромайданів» - мрія змішана з кров'ю (фото)

Систему продірявила велика українська мрія про вільне життя, про цілеспрямовану молодость і благополучну старость. Мрія про життя без корупції, без розбитих доріг і без знахабнілих чиновників і правоохоронців.

30 листопада рівно в 4 години ранку в столиці України пролилася кров: спецпідрозділ «Беркут» силою розігнав демонстрантів, які виступають за інтеграцію країни в Європейський Союз. Напередодні Президент Янукович провалив підписання договору про Асоціацію з ЄС у Вільнюсі.

Обидва ці події красномовно продемонстрували одне: осягнути логіку дій нинішньої влади неможливо.

Ставши Президентом країни Янукович чітко проголосив курс на євроінтеграцію. Незважаючи на те, що вибори він виграв завдяки тій частині України, яка в Європу не хоче, а хоче дружити з Москвою.

Українська влада на повному серйозі довгий час готувався до підписання договору з ЄС у Вільнюсі, та так, що багато хто повірив: у Януковича, людини з нелегкою як з особистою так і політичною долею, є шанс потрапити в історію.

Хоча всякий раз, коли Президент говорив про європейський вибір, гризли сумніви: як країна, де корупція є невід'ємною частиною державної системи, де прокуратура, міліція і суди живуть за своїми особливими законами, а права людини порушуються на кожному кроці, може називатися європейською! Залишалося лише заспокоювати себе тим, що взявши потрібний вектор розвитку, Україна, нарешті, почне довгий шлях очищення, який взагалі-то потрібно було починати в 91-м.

Але чудо не сталося. Спершу на шляху угоди з ЄС стало питання Тимошенко. Влада Вертілася і изворачивалась навколо того злощасного закону, на основі якого екс-прем'єра можна було відправити на лікування в Німеччину, водить за ніс комісію Кокса-Кваснєвського. Не виконала Україна і багато інших пунктів, необхідних для підписання договору з ЄС. Вже кілька тижнів до саміту були великі сумніви в тому, що Україну в Асоціацію візьмуть.

Але тут Янукович зробив хід конем. Він поїхав до Москви, в умовах повної секретності поговорив з Путіним і роздумав підписувати договір про Асоціацію. При цьому він як заведений продовжує твердити: я - за Європейську Україну.

На саміті у Вільнюсі, куди Янукович все ж поїхав, йому пробачили впертість щодо питання Тимошенко, обіцяли грошей, навіть умовляли. Але він був непохитний, як і належить людині з «донбаським характером». Президент просив у ЄС 160 мільярдів євро! Як стверджує влада, ця сума повинна була врятувати нашу економіку від неминучого колапсу: банкрутства підприємств і зубожіння бюджетників і пенсіонерів. При цьому, «Гарант» робив вигляд, що жертвує своєю європейської мрії в ім'я порятунку країни!

Але, на жаль. Народ не захопився мужнім вчинком Президента і вийшов на вулиці. Адже вдумайтеся: влада фактично на весь світ зізналася, що загнала країну в кут. І тепер їй терміново потрібні гроші, причому, зовсім не зрозуміло на які цілі.

Не для кого ні секрет, що Держказначейство фактично не фінансувала статті, спрямовані на розвиток регіонів. На рахунках місцевих рад немає жодної копійки: не було грошей навіть на канцелярію. Готова була така країна підписати договір з ЄС і модернізувати економіку, ростити ВВП і випускати продукцію, конкурентоспроможну на світових ринках?

А що ж український народ? Він прекрасний, наївний і милосердний. Народ вийшов на майдани, щоб захистити свою мрію. Але, як і слід було очікувати, робив це надто креативно та весело. Україна - не Росія. Але Янукович - не Кучма. На танці, театралізовані акції та пісні на підтримку асоціацію з ЄС влада відповіла кийками.

А Президент, «прокинувшись» лише до вечора суботи, породив дивна заява про те, що він обурений, тим що трапилося!

«Владу підставили! Януковичу був не вигідний розгін Майдану, після якого йому жоден європеєць руки не подасть», - кричать прихильники влади, забуваючи про те, що Президент у нас - не англійська королева. Він має величезні повноваження, і за все, що відбувається в країні, несе відповідальність саме він. Він і партія влади.

Це вже зрозуміли політики, які вчора покинули Януковича і Партію Регіонів: Льовочкін, Богуславська, Бережна, Жванія. Депутат Вінницької облради викинув партквиток ПР і поїхав на Майдан.

Непорушний оплот здригнувся? Політична сила, яка підім'яла під себе всю вертикаль влади в країні, фактично знищила опозицію, очолила парламентську більшість і підім'яла під себе всі сфери життя в країні, дала крен?

Систему продірявилав велика українська мрія про вільне життя, про цілеспрямовану молодості і благополучної старості. Мрія про життя без корупції, без розбитих доріг і без знахабнілих чиновників і правоохоронців.

Як це було? І як українці в різних містах країни відстоювали свій європейський вибір?

Київ - провал «угоди»

29-го листопада мітингувальники на головній площі країни чекали звісток з Вільнюса, де вирішувалося подальший геополітичний курс України. Звичайно, всі підозрювали, що після публічної «призупинення» шансів на підписання асоціації з ЄС мало, проте надія залишалася. 

 А тим часом, регіонали зібрали свій мітинг на Європейській площі, на якому крім державних та європейських прапорів були присутні також прапори Росії і СРСР.

Вдень на Майдані було організовано включення з Вільнюса, в ході якого журналіст Мустафа Найєм зі сльозами на очах заявив, що «угоду» провалили.

Стала очевидною дилема організаторів: згортати Євромайдан або домагатися кардинальних змін тут і зараз. Однак полеміка виступаючих була досить нерішучою. Ймовірно, все б так і закінчилося лише збуреннями, якщо б приблизно о 15-00 на площу не вибігло близько 300 бійців «Беркута».

Спецназ блокував машину нардепів (Арсен Аваков, Андрій Парубій, Микола Княжицький та інші) з апаратурою на протилежній стороні Хрещатика. Сталася коротка сутичка. У кінцевому рахунку, на Майдан стягнули кілька сотень солдатів внутрішніх військ, «Беркуту» та міліції. Простоявши так близько години, спецназ стрімко покинув площу. Природно, подібні «маневри» викликали обурення серед мітингувальників, і у їх полеміці додалося запалу.

В 19-00 на сцені виступили представники студентства та парламентської опозиції, які заявили, що будуть домагатися відставки Азарова та імпічменту Януковича. Руслана зачитала маніфест, в якому було кілька вимог, зокрема, припинення репресій проти активістів Евромайдана. Далі почали виступати відомі музичні колективи.   

Жорстоке побоїще

30-го листопада, приблизно о 4-00, коли на Майдані залишалося близько 500 осіб, що сталося найстрашніше - тисяча «беркутівців» блокувала мітингувальників і пішла в атаку. За словами очевидців, спецназ буквально зносив людей кийками і ногами добивалися лежачі. Багатьох волочили по землі. Коли частина людей прорвалася - їх почали гнати дубинкам кілька кілометрів. Постраждали не тільки мітингувальники, але й журналісти. Виявилося, що причиною такої агресії стала необхідність встановити ще одну «йолку».

Після жорстокого розгону мітингу, спецназ вишукував молодих людей у дворах центру Києва і забирав до райвідділку всіх, хто ніс на собі державну або європейську символіку. Ті, кого не забрали, змогли сховатися в стінах Михайлівського монастиря.

Вранці Майдан Незалежності повністю перекрили спецназівці. Двірники засипали калюжі крові піском.  

Масові протести

Дізнавшись про те, що трапилося, в 9-00 наш кореспондент відправився в Михайлівський Золотоверхий, щоб поспiкулватися з постраждалою молоддю. Виявилося, що до моменту підходу журналіста до задніх воріт церковного комплексу під'їхав «Беркут» - молодь, з благословення священиків, закрила усі входи. Перед нами постала невтішна картина - близько 3-х сотень переляканою молоді. У багатьох були перебинтовані голови, багато кульгали, а дехто так і не отримав навіть першу медичну допомогу.

 На місце вже почали прибувати нардепи. По суті, стіни Михайлівського монастиря стали оплотом того численного мітингу, який нині відбувається в Києві.

Як тільки «Беркут» поїхав, люди вийшли з монастирських стін і спорудили імпровізовану сцену на пам'ятнику княгині Ользі. Тут було чимало молоді зі всієї України.

Поступово на Михайлівську площу почали підтягуватися люди - але це вже була не акція за Євроінтеграцію, а протест, проти побиття дітей-студентів силовиками.

Варто зазначити реакцію простих киевлян на події - від бажаючих допомогти мітингувальникам не було відбою. Люди несли теплий одяг, їжу, гарячий чай в термосах прямо в Михайлівський Золотоверхий. Багато пропонували безкоштовно оселитися, хто був готовий надати юридичну допомогу.

Ввечері на площу вийшло близько 35 тисяч киян та жителів інших регіонів України. Але головна акція запланована на завтра.

Сімферополь: «Федорич, використовуй шанс!

Прихильники євроінтеграції влаштували фотовиставку, а під стінами представництва президента України в Криму виконували національний гімн. Деякі з прихильників євроінтеграції взяли з собою на пікет грудних дітей і розфарбували себе прапорами України та ЄС.

Після розгону Майдану в Києві сімферопольці прийшли до обласного УМВС.

Вони повісили на паркані чорні стрічки і залишили плакати.

Донецьк: Тарас Шевченко хоче в Європу!

У Донецьку Євромайдан, який розташувався в центрі міста біля пам'ятника Шевченку, зібрав максимум учасників минулої неділі, коли на мітинг прийшло 250 прихильників євроінтеграції.

Також в Донецьку пройшов автопробіг на підтримку євроінтеграції.

 Надалі організатори акції вирішили продати картину на аукціоні, а виручені день направити на лікування від лейкемії Роланду Чанишвили.

Також учасники цілодобової акції прихильників євроінтеграції направили в Адміністрацію Президента України листа з вимогами відставки Кабінету міністрів України та прем'єр-міністра Миколи Азарова.

Крім листи з підписами городян, Київ пішло лист за підписом Тараса Шевченка. «Сьогодні ми відправили лист з підписами за підписання Угоди про асоціацію з ЄС та за відставку уряду Азарова. Ми вирішили його підписати від Тараса Григоровича Шевченка з донецького Майдану», - розповів учасникам мітингу член організаційного комітету Євген Насадюк.

Одеса: Пам'ятники з народом!

Одеські учасники Евромайдана прийняли в свої ряди символ міста - Дюка де Рішельє. На плечі великому одеському французу накинули європейський прапор. Періодично накидка злітала, тому найсміливішим мітингувальників доводилося забиратися на висоту і укутувати пам'ятник!

На одній з акцій одеський Майдан досить прозоро натякнув про махінації керівництва країни у питанні зовнішнього курсу. 

Хлопці розмалювали папір крилатими цитатами, почерпнутими з «Дванадцяти стільців». «Гросмейстер пішов Е2-Е4», - «Торг тут недоречний» - говорив з плакатів великий махінатор Остап Бендер.

А студенти відправили президента Януковича... ну, загалом, самі прочитайте, куди... 

Одесити також провели незвичайний флешмоб одному з торгових центрів міста. Активісти Евромайдана в один момент завісили перила європейськими прапорами - акція розтяглася на чотири поверхи магазину.

Вчора в ході мітингу біля обласного управління МВС пам'ятник герою «Ліквідації» Давиду Гоцману прикрасили чорними стрічками. Громадяни заявили, що терпіти більше немає сил, і закликали земляків до солідарності. 

 Харків: Не словом, а гривнею!

Харків'яни виходили на Євромайдан з власноруч намальованими плакатами. Організатори мітингу збирали підписи за асоціацію України і ЄС, а також матеріальні пожертви на друк листівок, плакатом і стрічок. До речі кажучи, за дні «майдану», починаючи з неділі, 24 листопада, загальна сума грошей, яку зібрали його організатори, становить 14 тисяч 301 гривня і 81 копійка, і 50 американських доларів. Ця сума - одна з найбільших по Україні.

Також організатори харківського «Евромайдана» відзначилися створенням спеціальної рамки для фотосесій. Будь-який бажаючий міг сфотографуватися з символікою Євросоюзу, а потім, як пропонували активісти, поставити знімок на аватарку в соціальних мережах. Тим самим підтримавши євроінтеграційний курс України.

Луганськ каже Януковичу до побачення!

У Луганську перший мітинг на підтримку євроінтеграції очолила... Радикальна партія Олега Ляшка. Що той же час викликало спекуляції на улюблену тему противників - мовляв, за «Гейропу» агітують відповідні особистості. 

Надалі незаангажовані активісти вимагали від партій не приносити на мітинги свою символіку.

У День Вільнюського саміту луганчани влаштували невелику хода по місту і винесли на площу величезною прапор України.

Вчора луганчани також вийшли під будівлю УМВС. Людей було небагато, але серед присутніх можна було побачити дуже багато молодих і не помічених в партійних тусовках людей. Українці принесли на акцію саморобні плакати, серед яких були і такі: «Стоп! Януческу!» і «Янукович, давай до побачення!»

27 листопада батьки з маленькими дітьми зібралися біля міськради на підтримку євроінтеграції України.

Під час акції від імені дітей було написано лист Віктору Януковичу, в якому говорилося про те, чому вони хочуть жити в Європі.

Діти, найменшому з яких було 4 місяці, замість підписів прикладали свої долоньки, а дорослі обводили їх фломастерами.

Тернопіль: "Азаров - Пізділка".

Близько десяти тисяч тернополян зібралися сьогодні на Театральному майдані. Виразити свою підтримку жителям міста прийшли і представники церкви. Причому їх виступи були як ніколи гострі, а настоятель Надставної церкви Дмитро Лисак навіть закликав усіх до мирного повстання, при цьому заявивши, що у разі потреби пора братися за зброю.

Тернополяни продемонстрували, що не збираються терпіти знущань влади і що рівень напруги в суспільстві набрав критичних позначок.

Водночас депутати на позачерговій сесії Тернопільської міської ради прийняли рішення оголосити з 1 грудня 2013 року у Тернополі безстроковий загальноміський мирний страйк.

 Міський голова Тернополя Сергій Надал закликав припинити роботу працівників усіх структур, а приходити замість роботи на Майдан, доки скомпрометоване керівництво держави не подасть у відставку.

Дніпропетровськ: Веселі і кмітливі - за ЄС!

На акцію в підтримку договору з ЄС прийшли люди різних вікових категорій. Молоді, звісно, дещо більше, але не можна сказати, що вона складала переважну більшість. Акція проходила без партійної символіки. Багато виступають лідери місцевих партійних «осередкив» та громадських організацій навіть не називалися. Це радувало. «Прапор в України один!» - резонно зауважив чоловік середніх років у натовпі.

Публіка досить різношерста - викладачі вузів, підприємці, студенти та навіть відомі дніпропетровські КВНщики. 

Запоріжжя: жовті зірки і світловідбиваючий джампер

24 листопада в Запоріжжі в рамках всеукраїнської акції протесту «Євромайдан», у Запоріжжі близько тисячі городян вийшли під стіни облдержадміністрації.

На акції було дуже багато дітей і молоді, які малювали жовті зірки на синьому тлі. 

29 листопада близько 18.00 під будівлею запорізької мерії зібрався Євромайдан, під час якого джампер в світловідбиваючої одязі підтримав присутніх, але ледь не спровокував міліцію.

Молодий чоловік стояв і стрибав біля дороги, розмахуючи прапорами, а так само бігав прямо посеред проспекту. Його поведінка не залишилося без уваги співробітників правопорядку, які готувалися при наступному ж подібному порушенні взятися за хлопця. Однак до офіційного початку Евромайдана той вже зник з очей.

 

Миколаїв: наші люди в Європі!

Це місто також мітингував. На місцевий Майдан приходили цілими сім'ями: з маленькими дітьми, бабусями і дідусями.

А 18-річний студент з Миколаївщини Володимир Доценко зібрав "Євромайдан" у Польщі.

- У п'ятницю ввечері я, як звичайно, прийшов ввечері додому, відкрив ноутбук і був приголомшений новиною про Евромайданах по всій Україні. Так склалося, що на вихідних мої сусіди роз'їхалися по домівках, тому я зібрав «польських» українців у своїй кімнаті, щоб показати їм кадри з мітингів, «розривають» Україну. На мій подив, відгукнулися дуже багато, і як результат - в ніч з п'ятниці на суботу в кімнаті № 108 був організований своєрідний штаб Евромайдана, - розповів хлопець.

Спочатку хлопців було шестеро. Але потім поляки стали приєднуватися до акції все активніше.

Володимир каже, що після акції, яку висвітлили в ЗМІ, він відчув гордість за те, що навіть за 1000 кілометрів від Києва, живучи і навчаючись за кордоном, українці залишаються українцями.

- Їм не байдужа доля своєї країни. Коли нам сказали про те, що в Києві вийшло більше сотні тисяч людей, я зрозумів, що не все втрачено, поки є люди, яким не все одно, значить, "ще нам, браття-українці, усміхнеться доля", зазначив студент.

Додати до цих слів студента, мабуть, нічого. І чим би не закінчилися всі ці акції, очевидно одне: незважаючи на підсумки Вільнюського саміту більшість українців - вже в Європі. Оскільки засвоїли головну європейську цінність - права людини, свобода дій і думок - є основа побудови громадянського суспільства.

І, як показали останні події, навіть жорстока розправа і пролита кров не змогли зупинити бажання українців боротися. Вже не стільки за євроінтеграцію, скільки за своє право самим визначати майбутнє своїх дітей на своїй землі.