Хто винен у хабарництві? Тернополяни вирішили, що більше не даватимуть хабарів

“Хабарів не даю” – таке повідомлення тернополяни розмістили сьогодні у соцмережі.

Хто винен у хабарництві, яке панує в Україні? – цю тему активно обговорюють на сторінці “Від Тарнополя до Тернополя”. “Лінивих на цьому світі більша половина населення України. Якби не було взагалі хабарів, то ми б точно були самим розумнішим населенням, в нас є потенціал, але наша лінь більше за наш потенціал”. “Що заважає в виші сидіти і вчити конспекти? Лінь? Звичайно легше за іспит чи залік заплатити з кишені батьків . Спочатку вивчи матеріал і доведи сам, що можеш здати своїм розумом”, - пишуть у коментарях.

“Є всього 3 групи методів впливу на поведінку людей: адміністративні (закони, судова система, процедурні питання); економічні (матеріальне заохочення та покарання, отримання чи позбавлення можливостей); соціально-психологічні (переконання, прохання, настанова). Кожна група має свої + і -. Звичайно, найкраще, коли з метою протидії корупції задіюються усі фактори і це можливо в перспективі. Поки ж в основному використовуються соціально-психологічний вплив, сила якого залежить системи переконань людей, по відношенню до яких він застосовується. Людина, яка в принципі не може виконати нормативні вимоги, щоб отримати бажаний результат - буде давати хабарі і надалі. Вихід - створити умови, коли дати/взяти хабар буде неможливо (відеоспостереження, аудіозаписування, публічність інформації, спрощення процедур, зведення залежності "питання" від конкретної людини до мінімуму, як наприклад ЗНО в освіті ). Окрім того, в Сінгапурі, в процесі боротьби із корупцією популярним був лозунг "Хочеш перемогти корупцію - будь готовим відправити за грати своїх рідних і близьких". А ЧИ ГОТОВІ МИ?”, – ставить риторичне питання  Роман Волошин. 

хабарі