«Тереном» пшикнув автоінспектору в очі

Із залу суду

Зимовий день уже перетнув полудневий екватор, коли озвався телефон. У слухавці мобільника Павло почув голос приятеля: «Давай зустрінемося. Я в гостях у знайомої. Під’їжджай».

За вказаною адресою молодий чоловік прибув хвилин через п’ятнадцять. Приятель чекав його у дворі тернопільської багатоповерхівки. Обидва були налаштовані випити по сто грамів. Тому й попрямували в найближчий магазин, де придбали коньяк та пиво. Видно, комфортом під час чаркування не особливо переймалися. Влаштувалися на лавочці біля під’їзду. Коли пляшки спорожніли, навідалися в магазин за пивним поповненням. Власне, «градусових» покупок було кілька. Пізніше Павло (з морально-етичних міркувань ім’я змінене) згадував, що на тій лавочці вони пригощалися доти, поки години через дві не пересіли в приятелеву автівку.

У припаркованій неподалік будинку іномарці увімкнули музику. Може, тільки й згадок про той вечір і залишилося б, якби під ритмічні мелодії хтось із них випадково не зачепив важіль перемикання швидкостей. Несподівано увімкнулася нейтральна передача. Легківка покотилася назад і зіткнулася з мікроавтобусом, який стояв неподалік. Спрацювала сигналізація. Власник буса через вікно помітив, що в його транспортний засіб в’їхала якась легківка. Зійшов у двір, коли та іномарка вже рухалася до виїзду. З мобільного викликав міліцію. Через кілька хвилин на подвір’я заїхав мікроавтобус ДАІ, перекривши шлях іномарці, водій якої їхав у темряві, не вмикаючи фар.

Автоінспектор підійшов до водія з вимогою показати документи. «В мене їх немає», — відповів молодий чоловік, котрий перебував за кермом. На пропозицію пересісти в міліцейське авто він не зреагував. Екіпажу дорожньо-патрульної служби довелося викликати допомогу. Ще два даішники підоспіли швидко. Повагавшись, молодий водій іномарки таки попрямував до міліцейської автомашини. Власник пошкодженої автівки також підійшов ближче.

Павло, помітивши, що приятеля автоінспектори посадили в їхнє службове авто, вирішив з’ясувати, чому і куди його забирають… Як засвідчив подальший перебіг подій, з цього моменту й стрімко зав’язалася кульмінація. Інспектор облДАІ в залі суду виступав потерпілим. Він засвідчив, що підсудний (ним і був Павло) того вечора бажання дізнатися про долю друга «присмачив» лайкою, поривався до міліцейської легківки, намагаючись відчинити дверцята. Заявив, що поїде разом з приятелем. Прохання ж відійти пропустив мимо вух.

Інспектор не допускав Павла до даішного мікроавтобуса, рукою відсторонюючи від дверцят. А той почав шарпати за формений міліцейський одяг, навіть зірвав погон. Раптом молодик вихопив із своєї кишені балончик із газом сльозоточивої дії «Терен-1». Мабуть, надіючись «відбити» друга, пшикнув в обличчя автоінспектору. Струмінь газу потрапив в очі. Міліціонер відчув різкий біль, перестав бачити. Першу медичну допомогу автоінспектору надали в лікарні. Згодом хімічний опік кон’юнктиви очей експерти кваліфікували як легке тілесне ушкодження.

Тим часом на Павла одягли кайданки і привезли в міськвідділ міліції. Медичний огляд засвідчив, що він перебував у стані сп’яніння легкого ступеня. Амбулаторна судово-психіатрична експертиза зробила висновок, що молодий чоловік «у період інкримінованих йому злочинів страждав розладами психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, які не досягали рівня психозу чи вираженого недоумства, а тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними». Якщо протокольну мову перекласти на побутове сприйняття медичних термінів, то спиртне своїми градусами додало хлопцю «войовничості», а «пригальмувати» емоції він не захотів.

Юридична розв’язка цієї кримінальної справи настала в суді. Дорого обійшлася Павлу спроба «виручити» приятеля. Його визнали винним у скоєнні опору працівникові правоохоронного органу, котрий виконував службові обов’язки, та умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень міліціонеру, який перебував на службі. До трьох років позбавлення волі засудженому додали ще шість місяців невідбутого покарання за попередньою судимістю. Тому загалом у колонії він має провести три з половиною роки, якщо апеляційний суд Тернопільської області не знайде підстав щось змінити у вердикті. А ще засуджений має сплатити більше 10,6 тисячі гривень штрафу.