Вузи Західної України готові прийняти студентів із східних та південних областей

Випускники повторюють навчальний матеріал, готуються до останнього дзвінка та випускного. Разом із батьками ще обговорюють, у які вузи все-таки подаватимуть документи.

Міністерство освіти і науки України та навчальні заклади проводять останні приготування до вступної кампанії 2014. Якою вона буде, які ВНЗ оберуть абітурієнти, чому зі Сходу та Півдня вступники поїдуть на Захід, розповідає голова Ради ректорів Тернопільської області, ректор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Володимир Кравець, пише портал "Академія". 

– Є побоювання, що виникнуть проблеми із проведенням ЗНО. У східних регіонах, особливо у тих, ситуація яких досить напружена, тестування можуть зірвати. Ось вже зовсім скоро, 3 червня, пройде перший тест з іноземної мови. Якщо ситуація буде і далі загострюватися на Сході, то й не всі батьки відпустять дітей здавати тести. Треба розуміти, що абітурієнти повинні добиратися до пунктів здачі ЗНО. Наприклад, із сіл школярі їхатимуть у обласні центри. Я думаю, Міністерство освіти і науки України зреагує. Це проблема об’єктивна, це не залежить від дітей. А загалом особливих відмінностей я не бачу. Вузи працюють за минулорічною схемою та готові набирати студентів. 

– Я думаю, навіть якщо буде досягнуто перемир’я після президентських виборів, напруження у східних регіонах збережеться. Зрозуміло, що батьки в цій ситуації, скоріш за все, захочуть відправити дітей у більш спокійні регіони. На сьогодні – це Центр і Захід. Центр, зокрема Київ, в принципі не зможе прийняти таку велику кількість абітурієнтів. Зрозуміло, що ми повинні пропонувати свої освітні послуги таким вступникам.

– Варто сказати, що значною мірою не абітурієнт обирає вуз, а його батьки. На жаль, це домінанта по всій Україні. Проте нинішні старшокласники мають можливість бачити всю українську систему освіти. Вони звертають увагу і на рейтинги, і на матеріально-технічну базу, відслідковують, що пишуть про навчальні заклади на форумах. Зрозуміло, якщо в інтернеті пишуть про хабарництво у певному закладі, то вже і батьки, і власне вступники дивляться на цей вуз дуже обережно. І це треба враховувати. Абітурієнти знають систему освіти і розуміють, що всі в столичних університетах вчитися не будуть. І я скажу більше: у Києві студент на дорогу в університет і назад витрачає  на три-чотири години більше. Це теж важливо. Погодьтесь, там більше спокус. Відтак, батьки менше хвилюватимуться, якщо відправлять дітей вчитися, наприклад, у Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці. Скажу більше, це дешевше: Тернопіль у питаннях цін вигідно відрізняється від Києва.  

Безумовно, цього року важливу роль зіграє суспільно-політична ситуація у регіоні. Батьки та вступники будуть надавати перевагу тим навчальним закладам, які знаходяться у спокійних та стабільних областях, зокрема у Центрі і на Заході. Навіть без урахування ситуації, яка вже півроку в Україні, злочинність у західних регіонах була на порядок нижчою, ніж на Сході. І найголовніше – тут досить тісна співпраця із європейськими вищими навчальними закладами. Я завжди кажу, що ми все-таки ма

йже на 1000 км ближче до Європи, ніж ВНЗ Сходу. Та євроінтеграція, до якої прагне молодь, тут гарантована. Для багатьох спеціальностей діє програма подвійних дипломів.  

– По-перше, ми повинні показати, що на Заході України вузи досить високого рівня, які входять у число кращих вищих навчальних закладів нашої держави. Свідченням того є відзнаки, нагороди та високі позиції у різного роду рейтингах. По-друге, політична ситуація в нас стабільна, а розмови на Сході про «бандерівський край» – це все фейк. У нас є студенти, які перевелися із Криму. Я умисне ставив їм провокативне запитання щодо того, чи боялися вони «бандерівців», коли їхали. І вони відповідали, що приємно здивовані ситуацією в нашому регіоні. І ніяких «бандерівців» не бачили. Між іншим, навіть на мову в нас не дуже-то звертають увагу. У Тернопільському національному педагогічному університеті впродовж більше десятка років є практика прийому студентів на навчання з Криму. Отже, до російськомовних студентів ми звикли. 

– Найголовніше – запобігти протистоянню за мовним, національним чи будь-яким іншим принципом чи ознакою. На стадії адаптації таким студентам потрібно приділяти більше уваги, адже все-таки є певні ментальні відмінності, рівень культури та релігійності. Слід організовувати зустрічі, активізувати роботу профспілки. Як вже говорилося, у нас традиційно навчаються студенти із Криму. Якщо у них раптом виникали мовні проблеми, тобто не всі належно розуміли українську мову, ми проводили додаткові заняття, факультативи тощо. Щоправда, це було на перших етапах прийому російськомовних студентів, особливо із Севастополя. Згодом потреба у цьому відпала. 

– Як правило, усі вузи західного регіону мають достойну не лише навчальну базу, але й базу для відпочинку та спорту. Практично при усіх університетах – потужні команди із різних видів спорту. Наприклад, на всю Україну відомі випускники нашого вузу – біатлоністи Олена Підгрушна та Андрій Підручний. Футбольна команда ТНПУ – чемпіон Європи, волейбольна – чемпіон України серед чоловічих команд, гандболістки вийшли у прем’єр-лігу. І таку ситуацію ми можемо спостерігати практично у всіх вузах регіону. Є умови і для відпочинку, і для навчання. 

– Підстав хвилюватися немає. Вузи за своїми ліцензованими обсягами готові взяти більше абітурієнтів, ніж є випускників школи. Навчатися зможе кожен. Інше питання – на державному забезпеченні чи за кошти батьків. Варто зазначити, що у нас, на Заході України, багато батьків завдяки своїм родинним зв’язкам та матеріальним можливостям відправляють дітей на навчання у Польщу, Чехію, Словаччину. Тому у цьому контексті у нашому регіоні конкуренція серед вступників менша. Відтак, легше вступити на держбюджет.