Хто «наклав лапу» на унікальну лікарню Тернопільщини?

Ще нещодавно до Гусятина їхали з усієї України. Тернополянка Ольга Посоленик неодноразово проходила курс реабілітації у водолікарні, що на базі Гусятинської ЦРЛ.

Жінка працює фельдшером швидкої допомоги, як медик розуміє цінність мінеральних вод. Коли у травні пані Ольга вчергове поїхала до Гусятина, була прикро вражена — випроторили водолікарню, видерли гідромасажні ванни, пише Нова Тернопільська газета.

— У мене проблеми з нирками, дається взнаки й нелегка робота — цілодобові чергування, виїзди за будь-якої найсуворішої погоди. А випадки бувають різні — ніколи не забуду страшної аварії у Прошовій на переїзді.., — зітхає Ольга Посоленик. — Уже п’ять разів оздоровлювалася у Гусятинській водолікарні, була колись і в санаторії у Трускавці, але та вода не має такої сили, бо привозна, а в Гусятині пройдемось стежкою — наберемо і лікуємось. Єдине, що наш райцентр не має такої слави, як Трускавець. Останнього разу в Гусятині хотілося плакати. «Чому ж ніхто не відстоював водолікарню?» — запитувала завідуючу реабілітаційним відділенням Любу Іванівну Назаркевич. «Не відстоювали?! Та мене шістнадцять разів звільняли, та я не здалася…» — відповіла. Дві жінки з Донецька, які вже не раз приїжджали до Гусятина, обурювалися скороченням водолікарні. За тридцять років існування водолікарні там побували пацієнти з різних куточків України, а в старі часи — навіть Радянського Союзу. Сумно, що в наш час нікому нічого не треба…

Із 40 ліжко-місць залишилося 25…

Перенесли водолікарню на третій поверх адміністративного корпусу Гусятинської центральної районної лікарні ще торік, у травні, з палкої ініціативи екс-голови Гусятинської районної ради Надії Хоптян без жодних пояснень, без рішення районної ради. При цьому відділ був скорочений із 40 до 25 ліжок.

— Ми думали, що після знищення санаторно-курортної мережі з боку місцевої влади в Гусятині буде посилена увага до водолікарні, бо це єдиний заклад у районі, де можна пройти курс реабілітаційного лікування мінеральною водою, однак усім байдуже, — каже головний лікар районної лікарні Василь Веселовський. — Що, скажімо, заважає нині реорганізувати реабілітаційне бюджетне відділення і створити на його базі обласну фізіотерапевтичну лікарню? Вартість лікування у водолікарні складає 650 грн. за 14 днів для мешканців нашої області і 1000 грн. — для приїжджих. Пільговиків приймаємо на загальних умовах, оскільки всі зароблені кошти ідуть на оплату праці медпрацівникам. Комунальні послуги, харчування хворих забезпечує бюджетний фонд районної лікарні. Зрозуміло, що так існувати відділення далі не може. Утім, неодноразові звертання завідувачки відділенням Люби Іванівни протягом останніх десяти років до обласних і районних інстанцій результатів не дають. Мимоволі опускаються руки…

Хто «наклав лапу» на водолікарню?

За час «правління» Хоптянів у Гусятинському районі закрили дві лікарні — Гримайлівську і Хоростківську, у планах було позбутися й Копичинецької. Водолікарню ніби й не закрили, але у нинішньому стані вона довго не протягне, адже, побувши один раз у «скороченому» відділі без належних умов, навряд чи хтось приїде знову.

— Ще торік ми били на сполох через те, що Надія Хоптян закриває третю в районі лікарню, — зазначає заступник голови Гусятинської районної ради Любомир Лівель. — Перенесення водолікарні минуло для гусятинців, можливо, не так болісно, адже 95 % пацієнтів лікарні — приїжджі, але ж це була перспектива для району. Річ у тому, що водолікарня була розташована у гарному будинку в центрі Гусятина, саме на нього хтось із владоможців і хотів «накласти лапу». Робили ремонт, готували до продажу, але не встигли… Наразі там розташовані кабінети головного лікаря центру первинної медико-санітарної допомоги, заступників, бухгалтера. Районна влада спробує відновити водолікарню, але поки що триває перевірка з використання державних коштів на ремонт будівлі, вже виявили «відмивання» на 300 тисяч гривень.

У Гусятині розповідають, що саме Надія Хоптян через «своїх» людей готувала будинок на продаж, вже «вимальовувалися» реальні покупці — теж з її оточення, але Революція Гідності перебила усі шахрайські плани. Подейкують, що триповерхову будівлю водолікарні, ринкова вартість якої щонайменше 8 мільйонів гривень, хотіли продати за... 70 тис. гривень.

— На жаль, усе, що нищилося, у нас називалося реформою, насправді ж це був відвертий дерибан, — міркує Любомир Лівель. — Щоб повноцінно запустити водолікарню, у нинішніх умовах необхідний інвестор, держава наразі, передусім в силу ще старої чиновницької ментальності, не зможе так швидко генерувати щось путнє. Було певне зацікавлення водолікарнею з боку німецьких інвесторів, а от санаторій «Збруч» хоче купити американська компанія. У «Збруча» своя сумна історія: два роки тому санаторію не видали державних путівок, загнали в мільйонні борги, закрили і хотіли продати — це теж «заслуга» Хоптянів. Після Майдану Кабмін почав продавати об’єкти державного управління справами, які не використовуються, для потреб обслуговування президента. Санаторій «Збруч» теж потрапив до цього переліку. А от санаторій «Медобори» не має майбутнього — понад сім років тому його закрили, ніхто за будівлею не доглядає, дах розвалився, скоро упадуть стіни... Має Гусятин мінеральні води, але не має де ними лікувати…