Чи допоможе тернопільським тролейбусам скотч?

Сьогодні зранку в Тернополі дощило. Влітку в Тернополі часто дощить. Зрештою, в нас дощить і восени, і навесні, і навіть взимку, тому запопадливі тернополяни з огляду на хмарність беруть з собою парасольки.

Скільки там того Тернополя – перейтись від дому до тролейбусної зупинки, а потім від зупинки – до місця роботи. Так я думав до сьогоднішнього ранку. Поки не склав парасольку і не сів у тролейбус.

Тролейбус, як на диво, ряснів вільними кріслами по одній стороні. Крісла рясніли плямами води.

Я сором’язливо сховав складену парасольку за спину – це ж, напевно, з парасольок накрапало так, що ніде й сісти… Певно, пасажири, такі ж як я, заходили і не зважали, що з парасольок тече на сидіння…

Як виявилося, пасажири не винні. Текло з неба, бо зранку в Тернополі був дощ. А оскільки тролейбус, хоч і був пофарбований зовні, таки насправді був старий, то текло крізь обшивку – на крісла, спини і голови пасажирів. Дощило в тролейбусі, а розкласти парасольку не видавалося можливим. Кондуктор на зупинці ганчіркою витерла декілька крісел, але одній дамі брудна холодна крапля вцілила за комір білої блузки і протекла по спині, залишаючи виразний слід.

-         Бр! - стріпнула плечима дама, і підняла очі догори, - хоч би скетчем заклеїли!

Супутник дами зверхньо посміхнувся жіночій логіці.

А я згадав, що вже їхав і в заклеєному тролейбусі! Вмостився якось на вільне переднє сидіння, одразу за спиною водія, і помітив, що стінка зліва  чомусь рухається. Як виявилося, в місці з’єднання її з кабіною водія, вздовж зверху і донизу рясно-рясно наклеєні оголошення, які служать засобом з’єднання, як скотч. Чесно кажучи, їхати в такому тролейбусі мені не видалося безпечним, і на наступній зупинці я вийшов. А тролейбус поїхав далі.

Така його робота, така його доля.
Зрештою, багато хто з тернополян погодиться, що краще погано їхати, ніж добре йти.

Але давайте замислимося, чому краще погано їхати? Кому краще?

Тернополяни, а може, написи «Тернопільському тролейбусу – 30 років» - це було для нас попередження?

Ближче до обіду після невеликої перерви знову пустився дощик.  В Тернополі, як я вже казав, часто дощить. Я відкрив парасольку і побачив, що назустріч мені  рухається старий тролейбус.

По склі його рясно котилися краплі – тролейбус плакав…