21-річний боєць АТО з Тернопільщини: “У мій бронежилет влучило 17 осколків, а майже 20 прошили тіло”

21-річний збаражанин, командир відділення вісімдесятої аеромобільної бригади Віталій Копко, якому «броник» і каска врятували життя.

Військовослужбовець-контрактник на Схід потрапив у березні минулого року. Тоді про те, що невдовзі тут розпочнеться війна, ще навіть ніхто не думав. Віталій розповів, що спочатку його частина дислокувалася в Харкові, Полтаві, а коли розпочалася антитерористична операція, бійців перекинули на Луганщину. Загалом у зоні проведення АТО наш земляк виконував бойові завдання чотири місяці.Пише Народне слово.

У серпні боєць був поранений. Розповідає, що, якби не бронежилет і каска, які йому видали у районному штабі національного спротиву, то, можливо, його уже б не було серед живих.

– Бойовики накривали нашу позицію ракетами «Градів», – каже Віталій Копко, – ми заховалися за БТР, але одна із ракет влучила в машину та ящики з гранатами, які одразу здетонували. У мій бронежилет влучило 17 осколків «града», а майже 20 прошили тіло – руку, спину, ноги. Зверху звалився ящик з-під набоїв і зірвав каску з голови. Якби не цей захист, шансів вижити, можливо, в мене не було б. Тепер усім наполегливо рекомендую – «броник» і каску на війні не знімайте, носіть постійно. Адже не раз доводиться чути, особливо від новобранців, що це зайве. Запевняю – це дуже важливо.

Бойєць пройшов курс лікування у госпіталях Харкова та Рівного, а також реабілітацію вдома. Кілька місяців він уже в строю – на службі у своїй військовій частині, а завтра, 16 квітня у складі «вісімдесятки» наш земляк вирушить на Схід, пише Народне слово. 

У розмові зізнався, що  в зону АТО вперше їхати було легше, а зараз психологічно значно важче – там справжня війна. Проте молодий чоловік з обраного шляху не зійде і готовий захищати Вітчизну до кінця. – До всього звикаєш, – каже Віталій, – навіть до війни. Мабуть, саме це допомагає на передовій – приймаєш все як належне і робиш те, що мусиш робити, як би це не було важко і складно.