Шекспірівську трагедію розіграв головний режисер Тернопільського драмтеатру у суді

Воістину майже Шекспірівську трагедію розіграв головний режисер Тернопільського академічного драмтеатру. Щоправда, не на театральних підмостках, а у залі Тернопільського міськрайонного суду, куди добродій Олег М. звернувся з вимогою скасувати накази дирекції та стягнути з рідного храму Мельпомени понад 10 тис. грн. зарплатні, заборгованої у другому півріччі минулого року. Мовляв, його про це вчасно не попередили.

Що це - пошук справедливості, акторський прийом чи елементарна жадібність? Уявіть: у той час, як десь на замерзлому і пекельно обстріляному Донецькому аеропорту воював, захищаючи рідну Вкраїну, режисер Андрій Шараскін із позивним «Богема», старший «брат» по цеху, народний артист України Олег М., ретельно підраховував, скільки ж йому недоплачено надбавок і коефіцієнтів. При цьому народний артист не міг не знати, що постановою Кабінету Міністрів від 1 березня 2014 р. «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» запроваджено заходи раціонального використання коштів із державної скарбниці. Відтак департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації був зобов’язаний зменшити фінансування академічного драмтеатру майже на 287 тис. грн., із них понад 167 тисяч становлять зарплати «шевченківців».

Разом з тим, наш головний герой чомусь «забув», що чи не з першого дня перебування на посаді (серпень 2009-го), на відміну від свого попередника, за розпорядженням дирекції йому встановлено не 30%, а 50% надбавки до окладу. До того ж і розміри зарплат працівників драматичного за останні 5 років збільшились. Зокрема, головного режисера – приблизно у півтора раза.

Тим не менше, наголосила у суді представник дирекції театру, добродій Олег М. не вельми перепрацьовується. Скажімо, якщо протягом театрального сезону-2014 він на сцені Тернопільського академічного поставив дві вистави, то інший режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила – чотири, у 2011-2012 рр. – відповідно пан Олег аж одну, тоді як його колега – три, упродовж сезону 2012-2013 рр. обидва поставили по два спектаклі.

Нарікає дирекція і на недисциплінованість скаржника. Скажімо, коли головному режисеру доручили запропонувати кандидатури до художньої ради, у призначений термін пан Олег… подав заяву з відмовою виконувати розпорядження, пише Номер один.

Не горів він і традиційним фестивалем молодої режисури «Тернопільські театральні вечори. Дебют», хоча це не завадило щовечора виходити на сцену, оголошуючи нових послідовників Леся Курбаса. Тим часом, минулого року Київ провів аналогічний фестиваль, залишивши Тернопіль (майже за Миколою Гоголем) із носом.

Проте не це послугувало зменшенням надбавки, а вищезгадана урядова постанова, підкреслює в.о. директора драмтеатру Борис Репка.

Зважаючи на судову практику, Тернопільський міськрайонний суд частково задовольнив вимогу скаржника та зобов’язав виплатити йому, щоправда, не 10 тисяч, а лише 1 тис. 691 грн. Тобто різницю в окладі за друге півріччя 2014-го. Однак відмовився визнати незаконними і скасувати накази про зменшення окладів та інших доплат. Це зрозуміло: адміністрація повинна виконувати урядові рішення, але зобов’язана вчасно повідомляти своїх працівників про зменшення розміру оплати, що є погіршенням умов праці.

Апеляційний суд Тернопільської області лишив це рішення без змін.

…Хто у даній ситуації виграв чи програв? Насамперед глядач. Адже обидві сторони марно витрачають свій талант, а цього грошима не зміряєш.