Стало відомо, що у Тернополі роблять з тими, хто хоче отримати землю

Десятки земельних рішень приймають міські депутати на кожній сесії. Частина питань — оренда для підприємств, закріплення територій за будинками, надання містобудівних умов, виділення землі учасникам АТО. Але чимало рішень стосуються виділення 10 сотих під будівництво або 12 – під садівництво для «простих смертних” тернополян.

Щоправда, хто ті смертні і як їм вдається взяти землю – таємниця. Ми цікавились у мерії іменами отримувачів, а також «формулою успіху». Прізвищ нам не повідомили, а успіх пояснили тим, що люди зібрали потрібні документи і звернулись.

"Відчув себе дурнем"

Утім, у нас, як у тому анекдоті - всі люди рівні, але є рівніші. Попри паперову реальність, яку описує міськрада, є інша – людська. Щотижня в редакцію звертаються тернополяни, які безуспішно пробували отримати землю. З собою приносять відписки з міськради. Більшість із них – як під кальку. Після двох-трьох спроб люди дають собі на спокій та проклинають владу. Днями до нас завітав наполегливий чоловік, який протягом п'яти років «штурмує» міськраду зверненнями та візитами до чиновників.

У цього чоловіка, до слова, є всі підстави для отримання ділянки: і ветеран праці, і репресований, і інвалід, і дитина війни. Одначе йому не вдається отримати ділянку. Хоча, за офіційними даними міськради, ділянки під будівництво чи садівництво (без урахування учасників АТО – прим. авт.) за п'ять років отримали три сотні тернополян.

– Мені 75 років, – каже тернополянин Микола Бронніков. – Працював у техвідділі державної служби охорони. Не та посада, де можна зловживати чи вийти на пенсію з трьома квартирами і дачами. У 2010 році, коли прийшла нова влада, вирішив отримати десять сотих. Звернувся заявою на ім'я міського голови. Прийшла відписка, що в місті землі нема. Повідомили, що є на львівській трасі, за межами населеного пункту, у користуванні товариства "Наука". Тому потрібне вилучення ділянки, зміна меж населеного пункту, розроблення плану забудови.

Чоловік стежить за сесіями, тож бачив, що комусь землю таки дають.

– Мене це зачепило, – каже тернополянин. – Пишуть, що землі нема, а роздають. Невже я найгірший? Почав знову писати. У 2013 році відповіді вже були іншими. Порадили для отримання послуги звертатися в центр надання адміністративних послуг (ЦНАП – прим. авт.). Також написали, що інвентаризації земель у місті не провели, а реєстру вільних ділянок нема. Я звернувся у прокуратуру, де описав оті відписки. Там повідомили, що це не їхня компетенція.

Тернополянин пішов у ЦНАП, в який мерія його скерувала.

– Прийшов, – продовжує пан Бронніков. – Кажу — я такий-то, ось відповіді від міськради. Там відповідають: "А чого ви сюди прийшли? У вас же рішення нема. От як буде, тоді приходьте". Відчув себе дурнем. Пішов на прийом до начальника земельного відділу Віктора Кібляра. Чоловік, треба сказати, нормально вислухав, поговорили. Але сказав, що землі нема. Порадив прийти через місяць. Я прийшов. Чоловік мене впізнав, навіть моє прізвище назвав. Але ситуація не змінилась. Порадив ще за місяць прийти. От чекаю – днями знову маю йти.

Одночасно пан Бронніков записався до міського голови.

– Прийшов у червні в міську раду записуватись, – каже тернополянин. – З головного корпусу мене відправили в будинок навпроти. Перше, що почув: "Ви до мера потрапите не скоріше як за півроку, а може, й пізніше". Таким ляканням, думаю, половину людей відшивають. Я наполіг, шоб таки записала. Працівниця взяла зошит, перегорнула два чистих аркуші і тільки тоді вписала моє прізвище, адресу, телефон. Я попросив дати мені листочок з підтвердженням реєстрації в журналі. На листочку ні порядкового номера, ні дати прийому.

Через півтора місяця чоловік зателефонував у міськраду і запитав, коли прийом.

– Сказали, що мій номер 210, – говорить чоловік. – Може, за два місяці потраплю... Поки чекаю, написав лист меру, вислав заказним. Там описав усю ситуацію. Чекаю відповіді і прийому. Яким він був, прийду і розкажу. Може, знов кудись пошлють. Знаєте, я вже і на прийом до "народного мера" йти не хочу, але доведу цю справу до кінця.

Хоч до ворожки йди

Таке ходіння "по муках" – типове. Пряме письмове звернення на ім'я міського голови щодо землі закінчиться відпискою чи порадою йти у ЦНАП. Останній діє на вул. Острозького, і це структура міськради. Там дійсно можна звертатися за землею. Точніше, через ЦНАП можна звертатися до міського голови з проханням "надати дозвіл на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки". Тобто, аби отримати землю в місті, спочатку потрібно отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою через сесію, розробити проект і знову на сесії його затвердити. До прохання слід долучити певний перелік документів (http://www.rada.te.ua/tsnap/15564.html – інформаційна картка А 25-01). Серед них - і графічні матеріали, які стосуються ділянки (викопіювання з чергового плану міста 1:2000, план ділянки 1:500 з описом меж). Відтак у ЦНАП потрібно йти уже з інформацією про ділянку, яку хочеш отримати, і графічними матеріалами на неї. Виникає логічне питання: "А звідки дізнатися, яка ділянка вільна і яку можна отримати?". Звичайно, можна спробувати звернутися до міської влади з проханням не дати землю (бо ж пошлють у ЦНАП – прим. авт.), а надати інформацію, де є вільні ділянки. Але чекайте облому, бо ж мерія пише: "Інвентаризація земель міста не проведена, реєстру вільних земельних ділянок нема". Ось тут коло і замкнулось – для “простих” смертних. А “непрості” смертні таки знаходять варіанти отримати землю. Серед них, про що не раз писали, близькі і рідні депутатів, посадовців, начальників комунальних підприємств.... Сподіваємося, у цій ситуації наполегливість допоможе чоловікові потрапити на прийом до Сергія Надала і добитися допомоги в отриманні землі, бо ж насправді у тернополянина є всі законні підстави претендувати.

Ми поцікавились у міськраді, як там ситуація з прийомом громадян міським головою.

"Міський голова приймає громадян в другий та четвертий вівторок кожного місяця. Прийом зазвичай розпочинається о 14.00 та триває до 17 год. За цей період міський голова може прийняти близько 20 людей. Крім того, щотижня відбуваються прямі ефіри на одній з радіостанцій міста і громадяни можуть телефонувати. Також люди з проблемами звертаються з допомогою ресурсу "Відкрите місто" і на Facebook міського голови", – повідомили в прес- службі міськради.

Після візиту Миколи Броннікова до Сергія Надала ми обов'язково напишемо, чим усе закінчилося. І чи закінчилося... Іншим "простим смертним" можемо порадити діяти методами пана Миколи, бо інших, легальних варіантів у людей небагато.