У Тернополі навпіл розкололася височезна верба і до неї немає нікому діла

18 серпня від пориву вітру в Тернополі на вулиці Стадникової навпіл розкололася височезна верба. Частина її впала на паркан приватного будинку, ледь не зачепивши автівки. А інша, та, що ще вціліла, в будь-яку мить може завалитися на сусідню багатоповерхівку, що на вулиці Оболоня, 19.

Верба знаходиться на присадибній території приватного будинку. Дерево ледь не примусово землевпорядники просили включити до присадибної території, щоб вирівняти паркан.

– З цього кусочка землі користі не маємо ніякої, тільки клопіт та додаткові фінансові витрати (платимо за нього оренду), – бідкається місцева мешканка Галина Шумська. – Кілька років тому мали намір обрізати дерево, але люди не дозволили, мовляв, зелене насадження. Так верба собі росла, але 18 серпня, коли нашої сім’ї не було вдома, до нас телефонують сусіди і повідомляють про те, що дерево впало. Коли приїхали додому, намагалися достукатись до різних інстанцій, але все марно.

Жінка розповіла, як чоловік із сусіднього будинку зателефонував до «еменесників», щоб ті чимось зарадили. Натомість на другому кінці слухавки запитали: «Що, є жертви? Раз немає, то це не наша справа займатися цією роботою». Не було жодної реакції, незважаючи на близькість «аварійної» верби до житлової багатоповерхівки, і з боку комунальних служб міста, пише Номер один. Єдине, що повідомили в мерії, так це те, що питання щодо можливої зрізки дерева буде прийматися, можливо, через тиждень на найближчому засіданні виконавчого комітету.

– Я не хочу зрізати дерево, у мене пенсія 949 грн. Наймати машину, робочих – це великі фінансові затрати, які ляжуть на нашу сім’ю. Відбулася надзвичайна ситуація, з вербою потрібно щось робити, щоб не сталося більшого лиха. Під вербою бігають багато дітей, місцеві жителі залишають свої автівки. Невже не можна оперативно вирішити це питання, не чекаючи тижня? Хто його знає, що може статися за цей час? – обурюється Галина Іванівна.

У нашому місті надзвичайною є ситуація лише тоді, коли людину покалічать чи, не дай Боже, вона загине. Тоді створюються комісії, які вирішують, чому сталася та чи інша надзвичайна ситуація. Невже не можна проблему вирішити в зародку і забути про неї?…