Встигав воювати і фотографувати - про Віктора Гурняка згадують його друзі та побратими

Світлий, добрий, щирий, чесний, справжній, відданий, справжній патріот – таким згадують Віктора Гурняка його друзі і побратими. Він був найкращим і в пам’яті усіх таким і залишиться.

Віктора немає серед нас уже майже рік, а йому у Facebook пишуть – присвячують побачені світанки та підкорені вершини гір: «Якшо вірити, що ми там, де наші думки чи думки про нас, то вважай, що ти теж бачив цей схід сонця з-за Говерли. Дивилася за двох». Пишуть ті, хто перегортає сторінку календаря зі світлинами Героїв, а жовтень – сторінка Віктора. «Прокинувшись о 3 год. ночі, я була такою щасливою, мені хотілось знову заснути і бачити цей сон. Він був дуже коротким, але дуже чітким і мені важливим. Я бачила тебе, тебе такого щасливого та світлого. Навіяло спогади про наш перший танець, сьогодні ми танцювали вдруге так ніжно, так любляче та з посмішками на обличчі. Відчуття, що ти мене тримаєш, і досі залишилось зі мною», - пише його дружина Ірина Гурняк. Йому пишуть, що пам’ятають…

Комусь він був сином, чоловіком, братом, другом, побратимом, колегою. Хтось ближче, а хтось на відстані – Віктора знали тисячі людей. Для кожного він був по-своєму «СВІЙ» і кожен вважає, що втратив когось дуже близького. Нашій редакції теж пощастило, і нехай на короткий час, але ми теж змогли доторкнутися до його життя, запалитися його невичерпним оптимізмом, пише 20 хвилин

Людина живе доти, доки її пам’ятають. Ось яким його пам’ятатимуть друзі і побратими.

Для нього не існувало неможливого

- Про Вітька можна дуже багато говорити. Він був авантюристом у хорошому сенсі цього слова, - розповідає близький друг Віктора Назар Зелінка. - У 2002 році склав пластову присягу на вірність Україні. Там є слова, що пластуна просять допомагати іншим. Віктор завжди ставив чуже вище, аніж своє, завжди намагався всім допомогти. Так і загинув, допомагаючи іншим. Він перевіз тисячі касок, бронежилетів, доправив десятки автомобілів. Останні місяці, коли ми займалися волонтерською справою, Віктор вишукував можливості, щоб зібрати і передати чи доставити допомогу. Для нього не існувало нічого неможливого. Рідних і друзів заспокоював: «Я бачу, що моє місце зараз там, усе буде добре, не переживайте». Віктор був найкращим другом. Ми зналися з дитинства, вчилися в одному коледжі, одного року одружилися, навіть наші доні народилися з різницею у три місяці. Він дуже любив своїх дівчат: донечку Юстинку, дружину Іру та сестру Олю. Любив і поважав батьків, завжди боявся їх підвести. Був життєрадісним, підбадьорював, незважаючи на життєві труднощі. Віктор був феноменальною людиною. Завжди викладався на всі сто, був відданий справі — відданий Україні.

Встигав воювати і фотографувати

Віктор добре знав нашу групу і волонтерив у нас влітку, постійно до нас приїжджав, привозив усе, що було потрібно, - розповідає побратим з «Айдару» Михайло Білянський. - А в кінці літа він уже служив у нашому підрозділі. Був дуже ініціативним. У нього була така хороша риса - він завжди відгукувався на прохання про допомогу, про що його не попросили б. Часто виїжджав на «велику землю», бо його часто просили щось привезти. Але через те, що багато чим займався - і журналістикою, і  волонтерством, і машини приганяв в АТО, і зі службою поєднував – напевне, не завжди встигав закінчувати те, за що брався. У ті дні, коли він приїжджав, ми їздили на полігон, покращували свої навики. Пам’ятаю, що він дуже хотів поїхати додому хоч на день, бо в дружини Іри був день народження. Він дуже хотів встигнути до Львова, але нас відправили на 31-й блокпост, і він поїхав разом із нами. Віктор дуже сильно переживав, що не зміг поїхати, брав у мене телефон, бо в мене був інший оператор, набирав Іру. А через чотири дні він загинув.

Тоді в бою він був неймовірно спокійним і врівноваженим, як для першого бою, ще й встигав щось фотографувати. Він встигав усе. Йому командир дав завдання "прочистити зеленку" (перевірити на наявність ворогів кущі і зелені насадження – прим. ред.). Він дуже добре стріляв, а коли закінчив роботу, то пішов фотографувати. Йому важливо було показувати світу, що відбувається на війні. Ще влітку їздив на передову, робив фото і публікував їх. І тоді він теж намагався зробити якомога більше фотографій. Далі знову взявся за зброю. А потім нас накрило мінометними обстрілами. Було багато поранених, але він уцілів після першого обстрілу. Проте був поранений один десантник. Віктор почав надавати йому першу допомогу, вантажити  його в автомобіль. Раптом знову почався мінометний обстріл, і в цей момент заглохла машина, на якій Віктор мав вивезти десантника. Командир по рації казав йому, щоб кинув цю машину, лягав на землю, але він не послухав. Відповідав, що в десантника важкі поранення, що його треба вивезти. А потім загинув. Це був його перший бій. Я був здивований, що в першому бою він був таким спокійним.

Віктор був добрим, завжди веселим, приходив до нас спілкуватися, постійно усміхався, яким би втомленим не був за день. 

Незважаючи на втому - посміхався

- Скажу не вперше — Тернопіль і Україна втратила Людину. Віктор — дійсно найсвітліший хлопець зі всіх, з ким мені доводилося товаришувати чи спілкуватися, - розповідає його товариш Андрій Шкула. - Посміхався, навіть коли "гризли" якісь проблеми і тим позитивом заражав. Навіть коли не мав часу на балачку, зупинявся і щиро питав: "Як справи?"... Востаннє я бачив Віктора наприкінці серпня 2014 року. Тоді з Іваном Сороколітом ми їздили в Щастя, аби завезти трохи корисних речей і провідати наших хлопців, бо ж в «Айдарі» служили наші знайомі та друзі. У тій поїздці нас супроводжував Віктор, він нас забезпечив бронежилетами, касками, провів відносно безпечними дорогами... Я знав, що він забіганий, замучений і живе на межі, бо з початку АТО поставив собі за мету організовувати допомогу нашим хлопцям. Він дійсно не висипався, не відпочивав і не бував з родиною, натомість організовував збір вантажів і сам їх відвозив на передову. Але попри втому, був сповнений оптимізму і посміхався. На блок-постах Віктора зустрічали, як хорошого друга, те саме - на місцях дислокації. З ним щиро вітались, обнімались, бо він дійсно рятував хлопців. Уже в жовтні я дізнався, що Віктор вирішив передати волонтерську місію друзям, а сам пішов добровольцем. Згодом почув про смертельне поранення. Повірити було важко. Мені досі не вкладається в голові, ні з точки зору релігії, ні карми, ні якогось космічного балансу, як так могло статися, що кращий з-поміж нас уже не з нами. Він ніколи не керувався агресією чи злістю, ним керувала любов... Я впевнений, що частину себе Віктор залишив братику, сестрі, донечці, рідним і тим, хто його знав. Герої, на жаль, вмирають... але їхні справи і пам'ять про них мають жити!

Пластова довідка

Ст. пл. скоб. Віктор Гурняк народився в 1987 році. Родом із села Городниця  Гусятинського району на Тернопільщині. Навчався в 27-й загальноосвітній школі в Тернополі, згодом - у Технічному коледжі Тернопільського техуніверситету. Працював у щоденній газеті «20 хвилин» і був редактором пластового часопису «Цвіт України». Брав участь у проектах Інституту політичної освіти та Міжнародного республіканського інституту.

Очолював у Тернополі Молодіжну громадську організацію «Фундація регіональних ініціатив» і був прес-секретарем партії «ПОРА» у Тернопільській області. Працював фотокореспондентом інформаційного агентства УНІАН, фотографував для міжнародної інформаційної агенції REUTERS. Спільно з друзями заснував фотоагентство LUFA. У 2014 році приєднався до команди інтернет-проекту INSIDER.

Разом з дружиною Іриною виховував доньку.

До „Пласту” Віктор Гурняк вступив у 14 років. Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 ім. Юрія Старосольського. У 2004 році був одним із співзасновників і першим курінним куреня ч. 77 ім. Івана Гавдиди. Згодом став членом 15 Куреня УСП «Орден залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника. Виховував юнацький гурток «Орли». Був заступником з виховної роботи станичного та окружного проводу. Керував інформаційною ділянкою у Тернопільському „Пласті”. Організатор багатьох акцій та комендант Крайового табору «Легіон-11».

Воювати і фотографувати Віктор Гурняк друзі та побратими
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Марія Вітишин - мужня жінка, мати трьох доньок тернопільського "кіборга" Івана Вітишина, яка невтомно боролася із страшною недугою, все ж таки не вистояла у нерівній боротьбі. Сьогодні, 19 серпня, їй мало б виповнитися 40 років. Усі рідні готувалися до святкування, будували плани, проте... 17 серпня її серце перестало битися. Марію Вітишин поховали сьогодні - в її день народження.  Цю інформацію кореспонденту 0352.ua підтвердив волонтер Логістичного центру...
Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, буде тимчасово припинено електропостачання в окремих житлових будинках Тернополя. А саме: 20.08.2019р. з 09.00 год. до 13:00 год. за адресою вул. І.Франка, 4,6,10,11
Суспільство
З урожаєм – до храму. У день Преображення Господнього тернополяни освячують запашні яблука, груші, виноград, сливи та мед. З-поміж фруктів і навіть овочів виглядають голівки маку. А ще несуть різнобарвні квіти з колосками. Їх у народі називають «обжинкові вінки». Пише Медіатор. На подвірʾї храму святого Йосафата – ніде яблуку впасти. Діти чекають освячення фруктів найбільше. Отець Андрій не шкодує води – рясно окропляє людей та достиглі плоди в кошиках. «Я...
Суспільство
Анна-Марія Леськів і з Бучача змалку закохана в українську культуру, звичаї і традиції та рідну солов’їну мову. А ще вона не уявляє свого життя без книги, барвистої вишивки, спілкування з людьми і щирої віри у Бога. Власне, всі ці надбання і свої захоплення вона щодня примножує і ділиться ними з іншими, сорок чотири роки працюючи на улюбленій роботі у бібліотеці. Тут у будівлі, яка колись була Народним домом, панує своєрідна атмосфера і дух давнини, зібран...
Суспільство
Армійська родина захисників сьогодні теж святкує Преображення Господнє. Овочі, фрукти і випічку військовим освятив капелан. Показує Т1. Хлопці під час богослужіння молилися за мир в Україні та швидке повернення додому, куштували фрукти і дякували Богу за можливість святкувати Спаса.
Пригоди
На одній з фабрик концерну LG поблизу Вроцлава важко травмувався 28-річний українець, від отриманих травм він помер. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Gazeta Wroclawska. Компанія LG Chem під Вроцлавом виробляє акумулятори для електромобілів. За інформацією видання, аварія на фабриці сталася в суботу на виробничій лінії. Молодого чоловіка втягнуло у механізм. Він отримав дуже серйозну травму хребта. Машина затиснула йому грудну...
Пригоди
19 серпня близько 15 год. у Тернополі на вулиці Руській сталася ДТП за участю пішохода. За попередніми даними, жінка переходила дорогу на нерегульованому пішохідному переході, коли на неї наїхав автомобіль марки «ВАЗ-2107». Потерпілу з травмами доправили до лікарні  Правоохоронці з’ясовують детальні обставини автопригоди.
Кримінал
Замість наловити риби – втратив вудки. Така прикра пригода трапилася з мешканцем обласного центру. Чоловік приїхав на порибалити на став розташований поблизу Зборова. Рибалити вирішив звечора до ранку. Вже вночі рибалка вирішив трохи поспати, а вудки залишив на березі. Однак зловив не рибу а злодія. Прокинувся від шуму автівки та помітив, що усі вудилища зникли. Невідомий зловмисник викрав їх та втік на авто. Вже вранці чоловік подався в поліцію. Збитки ві...
Суспільство
Впродовж 23-26 серпня у Тернополі відбудуться заходи з нагоди святкування Дня Державного Прапора, Дня Незалежності України та Дня міста Тернополя. Чемпіонат світу з водно-моторного спорту розпочнеться 24 серпня на Тернопільському ставі. Також на День Незалежності на Набережній ставу відбудеться великий святковий концерт за участі гуртів Perfect вoys band, Володимира Трача, Лайф – шоу. Хедлайнером вечора стане гурт BEZ ОБМЕЖЕНЬ. Впродовж дня, 25 серпня, вод...
Новини по темі
Мати трьох доньок тернопільського "кіборга" Івана Вітишина померла за два дні до свого 40-річчя
Де завтра у Тернополі не буде електроенергії?
Зі спасівських букетів – цілющий чай: тернополяни освятили солодкий урожай (ВІДЕО)
Вишила ікону за допомогою звичайної риб'ячої кістки: майстриня з Тернопільщини розповіла про свої унікальні роботи (ФОТО)
Спаса на передовій: капелан з Тернополя освятив фрукти військовим (ВІДЕО)
Як Тернопіль святкуватиме День прапора, День міста та 28-річницю Незалежності України? (програма заходів)
Не витримав спеки: на Тернопільщині на подвір'ї церкви впав знесилений птах (ФОТО)
Як тернополяни відзначають свято Преображення Господнього? (ВІДЕО)
Забудьте про білосніжні сторінки в зошитах: як батькам тернопільських учнів купити якісну канцелярію до школи
Тернополянам розповіли, як правильно обирати кавуни щоб не отруїтись