Навіть одна помилка в документі, допущена понад 30 років тому, може завадити людині повноцінно розпоряджатися своїм майном.
Про це розповів адвокат Віталій Сідоров.
За його словами, проблема тягнеться ще з 1992 року. Тоді клієнт придбав квартиру: договір був оформлений належним чином, гроші сплачені, а право власності зареєстроване. Однак у 2026 році, коли виникла потреба внести дані до сучасного Державного реєстру речових прав, з’ясувалося, що через неточність у документах це зробити проблематично.
Причина відмови: розбіжність у написанні по батькові в договорі купівлі-продажу та в паспорті власника (різниця в одну літеру).
Рішення суду: справедливість вища за формалізм
Шумський районний суд від 16 березня 2026 року задовольнив заяву про встановлення юридичного факту. Судді взяли до уваги не лише “букву закону”, а й реальні обставини справи:
- Особа безперервно володіла квартирою понад 30 років.
- Наявні оригінали платіжних документів та архівні довідки.
- Місце реєстрації проживання власника збігалося з адресою квартири протягом десятиліть.
Суд дійшов висновку, що формальна помилка в документі радянського зразка чи періоду ранньої незалежності не може позбавляти людину права власності, набутого законним шляхом.
Правова абетка: що потрібно знати власникам нерухомості
Віталій Сідоров виділив кілька ключових порад для тих, хто володіє “старими” документами:
- Зона ризику - 90-ті: Тодішні стандарти оформлення та людський фактор часто призводили до помилок. Перевіряйте кожну літеру у своїх актах на землю та договорах купівлі-продажу вже зараз.
- Суд — це інструмент, а не конфлікт: Якщо реєстратор чи нотаріус відмовляють через помилку, встановлення факту в порядку окремого провадження (ст. 293, 315 ЦПК України) — це єдиний шлях виправити ситуацію.
- Докази вирішують усе: Зберігайте старі квитанції, договори та довідки про прописку. У сукупності вони допомагають довести, що майно належить саме вам, попри технічні розбіжності.