У Тернополі впродовж місяця діятиме виставка робіт дітей, хворих на лейкемію та ДЦП

Проблеми зі здоров’ям – не перешкода для справжніх юних талантів. Маленькі художники протягом місяця демонструватимуть свої роботи усім тернополянам. Проте ця виставка – особлива. Її автори – дітки, хворі лейкемією та ДЦП. Роботи – казкові будиночки, портрети, машинки та герої казок. Одним словом, усе те, що так хвилює маленькі сердечка.

Тамара Григорчук: «Я намалювала, ким я хочу бути в майбутньому. Мені подобається бути вихователем дитсадка, бо мені дуже подобаються діти».

Валерій Федчина: «Я намалював одну машинку, а у своїй школі маю ще інші. Міккі Мауса колись малював, Шрека».

Проте не усі роботи аматорські. Цьогорічна випускниця Діана Ферару вже давно мріє здобути професію дизайнера інтер’єрів. Її роботи – вже професійні. Каже, що улюблена техніка малювання – графіка. Ще одне захоплення – малювати портрети уявних людей.

Діана Ферару: «Я малюю портрети людей, але з голови. Я з кожної людини беру те, що мені подобається, і зображаю на малюнку. Тому кожен портрет, створений моїми руками, є особливим. Я малюю простим олівцем, тому що мені здається, що на чорно-білому ми відображаєм насправді те, що відчуваємо, і це життя – чорно-біле».

Організатори експозиції кажуть, що творіння юних талантів не продаватимуть. Проте небайдужі відвідувачі зможуть навіть гривнею-двома допомогти зібрати кошти, що згодом підуть на закупівлю медикаментів для лікування маленьких художників.

Головний лікар міської дитячої лікарні Роман Книш каже, що сьогодні на обліку у них знаходиться десятеро малюків, хворих раком крові. Таким діткам подібні заходи, що дозволять бодай би на трішки вийти з лікарняних палат, на кілька годин забути про тяжку недугу та показати свій талант, – неабияке полегшення. Медик каже, що крім психологічної, завжди необхідна й матеріальна допомога. Він сподівається, що зібраних благодійних коштів хоча б частково вистачить на закупівлю найнеобхідніших препаратів.

Роман Книш, головний лікар Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні: «Як мені не прикро це наголосити, але кількість дітей, які мають дану патологію, щороку збільшується. Я не буду голослівним, якщо скажу, що це лікування є дуже дороговартісним і потребує, крім матеріальної допомоги, здачі крові. І тут повинна бути тільки відповідна співпраця з лікарями».