У зоні АТО загинув капітан, який служив на Тернопільщині

Тернопільщина отримала ще одну трагічну звістку із зони АТО — про загибель капітана, начальника розвідки батальйону 24-ї окремої механізованої бригади Віталія Сенюка. 

За 3 роки участі в антитерористичній операції на сході України Віталій Дмитрович пройшов багато пекельних місць, але завжди пліч-о-пліч з побратимами, не ховаючись зустрічав небезпеку.

Ще підлітком вирішив бути військовим (“старший технік літаків”), після відповідного училища служив у Чорткові, Коломиї, Івано-Франківську. Вже на пенсії, після після 20 років служби і операції на спинному мозку, у 2014 він пішов добровольцем на Схід.

14 січня 2017 року в районі села Новоолександрівка, Попаснянського району, Луганської області внаслідок прямого попадання протитанкової керованої ракети в автівку в якій він їхав, загинув на місці.

У 45-річного чоловіка залишилися сиротами троє дітей…

Як стверджують його близькі, волонтери і бойові побратими – Віталій був направду здібним воїном і Людиною з великої літери.

Волонтер, керівник тернопільського Центру Розвитку Особистості “Шлях Успіху” Олег Кушнір вражений спокоєм та інтелігентністю Сенюка на фронті.

— “Я його називав добряк, оскільки людина з великим серцем, знаю його більше десятка років – ніколи не бачив, щоб вік конфліктував з кимось. Коли бачив його на Миколая в грудні, Віталій був втомлений, переживав за хлопців, бо якраз була Світлодарська дуга і “диверсійки” лазили щоночі. Ніколи нічого не просив а завжди задовільнявся всім, що є. Тоді дуже хвалив армію за те як порівняно з 2014 забезпечені. Ніколи не відсижувався в штабі – пліч опліч був з побратимами. Я питав його коли наступне звання? Він же просто посміхався, не рвався за званнями. Завжди був жертовний і глибоковіруючий. Чудовий сім’янин і батько, завжди радо зустрічав у Франківську і відкритий був до допомогти…При останній зустрічі говорили про те, що синдром війни затягнув з головою і що буде до перемоги! Я не вірю до цих пір, що його вже не має… Відверто, таких людей мало зустрічав – це дійсно був без зайвих слів Герой і приклад для наслідування. Це був цвіт нації і Україна втратила ще одного сина!”, – переконаний волонтер.

Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав своє життя за суверенність і цілісність України! Герої не вмирають!