Тернопільський фотограф розповів, як після розмови з пенсіонеркою ревів у туалеті

Тернополянин Володимир Стус не знає, що сказати, коли його питають, чим він займається. Володимир – цікавиться геть усім і вся. Бере від життя усе, бо розуміє, що ресурси і час людини обмежені. Поміняв кілька робіт і кілька захоплень.

Шукає пізнання в розмовах із знедоленими та з безхатьками. Піклується про них і водночас вважає себе егоїстом. В Інстаграмі його називають Бездонний колодязь думок, пише ПроТе.

– Я у постійних пошуках, – розповідає Володимир. – Раніше думав, що назва мого диплому вирішує мою долю на найближчі 20 років. Але це не так. Ми живемо в час найбільших можливостей. Можна стати ким завгодно і при цьому щороку мати нову професію.

На даний момент не можу сказати точну назву своєї діяльності. Я займаюсь всім, що мене цікавить. За останні роки я змінив з дюжину робіт і спробував два десятки захоплень. Спектр інтересів постійно міняється, отримую новий досвід. І це прекрасно!

Тому коли мене запитують: «Чим ти займаєшся?», я з впевненістю можу сказати: «Усім, чим захочу».

– Чомупрагнете спілкуватися з безхатьками і з безпомічними? Що від них пізнаєте? Яку інформацію черпаєте? Як тоді світ розумієте?

– Питання не в тому, хто ці люди. Я просто впевнений, що кожна людина в моєму житті може розповісти якусь історію, яка докорінно поміняє мій світогляд. І ти ніколи не знаєш, хто і де це буде.

Ти живеш, існуєш зі своїми принципами та світобаченням, але ось випадкова зустріч з дідусем в горах Грузії змінює тебе з середини. Я не дуже релігійна людина, але в такі моменти у мене такі відчуття, ніби я спілкуюсь з Богом.

Чому спілкуюся з безхатьками, з безпомічними? Живучи в час новітніх технологій, ми все менше приділяємо час реальному спілкуванню. Всі кудись спішать, хочуть стати успішними, видатними, значущими, не помічаючи важливі моменти кругом. Тому спокійна розмова з цікавою людиною дозволяє мені нагадати собі про справді важливі речі.

– Як починаєте розмову з безхатьками, як знаходите з ними контакт? Багато людей їх стороняться. Якось після інтерв’ю з тернопільськими безхатьками мене питали, як не боялася їх? Але мною керували тоді пізнання людини і бажання написати цікаву статтю. А яка ваша мотивація?

– В парку одного разу я помітив дідуся, з яскравими очима та щирою усмішкою. Мені прийшла ідея створити фото, яке б нагадувало людям, що кожного щодня навколо нас є безліч людей, які заслуговують любові та уваги більше, ніж їхні смартфони.

Я підійшов до цього дідуся. Привітався. Пояснив ідею своєї фотографії. Спитав, чи він не буде проти стати моделлю для фото? Його звали Володимир Ярославович, 62 роки, в минулому художник.

Пан Володимир, маючи творчу натуру, почувши про задум, зразу засміявся і погодився.

«Як ти підходиш до них і починаєш розмову?!». Чесно кажучи, я завжди шокований від цих запитань. Адже ми говоримо про живих людей! Не про диких звірів. Кожного дня ми не бачимо сотні людей, які мають так само, як і ми, почуття. Люди, яким ваша усмішка, привітання чи добрий жест може допомогти пережити цей важкий день.

– Яка балачка була для вас найцікавішою? Чому?

– Найцікавіші розмови виходять у мене з собою, якщо я буду достатньо чесним, сміливим та відкритим.

– Після якої розмови ж було важко на душі? Що вас вразило?

– Це була друга зустріч. Також випадкова. Пані Оксана, 83 роки. Вона виросла в дитячому будинку. Усе життя прожила в Тернополі і зараз продає квіти. Ніколи не мала дітей. З її слів, вона все життя сама. Морально це була найважча фотосесія та розмова у моєму житті. Після цього моменту я закрився в туалеті одного з закладів і проревів хвилин 8.

– Чому ще й фотографуєте цих людей?

– Фото – це можливість зупинити момент. Дивлячись на певні фото, я відчуваю емоції, які відчував в той день, в ту секунду. Фотографія для мене – це як машина часу.

– Відверто кажете, що ви – егоїст. У чому цей егоїзм проявляється?

– З дитинства відчував, що живу не так, як хочу я. Але силу голосу не мав, поки не став трошки старшим.

Егоїзм проявляється у тому, що більшість речей в житті я роблю в першу чергу для себе і думаю, чи потрібно те мені.

Це не означає, що я беземоційний, жорстокий чи роблю все тільки з думкою про вигоду. Ні. Це означає, що я не витрачаю свій час та енергію на пусті балачки, на ненависну роботу, на людей, які мені нецікаві. Проживаю кожен день, кожну подію та емоцію свідомо.

Егоїсти – це люди, які живуть повним життям, постійно наповнюючи себе та маючи можливість ділитися своєю енергією, емоціями і досвідом з людьми та світом.

Я завжди кажу: «Будь егоїстом, живи у своє задоволення, але при цьому не заважай іншим».

– Чому не всі признаються, що вони егоїсти? Адже егоїстами є усі, хтось менше, хтось більше, інакше би не вижили.

– Люди вважають, що це погана якість і не хочуть її визнавати, постійно стримуючи свої емоції. З дитинства нас привчають до статусу жертви. Нам кажуть: «Терпи, всі терплять. Не думай про себе. Роби, як він, як вони. Не будь егоїстом. Ти ж дівчинка/хлопець, ти не маєш себе так поводити!».

На нас навішують ярлики. Ми думаємо, що роблячи, як всі, робимо правильно.

Діти виростають беззахисними, бояться проявити себе, щоб когось не засмутити. Йдуть в університет на професії, які хочуть батьки. Народжують дітей та створюють сім’ї, бо так каже суспільство. Ламають здоров’я на роботах, аргументуючи це: «Все для дітей та сім’ї», не бачачи цю саму сім’ю роками. Роблять все, щоб інші почувались щасливими. А коли приходить час пожити для себе, бо діти вже дорослі, всі зручності життя є, виявляється що часу та енергії (а інколи й бажання) у нас вже нема.

– Говорите, що публікаціями про безхатьків і беззахисних людей хочете цим нагадати людям про важливі речі. Про що саме?

– Про прості, але важливі речі, які ми всі знаємо, але постійно забуваємо, чи не визнаємо.

Про те, що наш час обмежений. Ви вже прожили 30,40,50% свого життя. Ви щасливі, згадуючи свої минулі роки?

Стараюсь нагадувати про те, що світ прекрасний, він чекає, поки ми його вивчимо та побачимо. Постійно мотивую людей до пізнання світу і себе.На власному прикладі показую, що потрібно робити те, що любиш.

– Чого саме люди не визнають? Чому?

– Я несоціолог, не психіатр, та і взагалі не вважаю себе експертом у жодній з важливих життєвих тем. Але вважаю, що люди в нашій країні нещасливі в першу чергу саме через фальшиві цінності, які нам постійнопропагуєсучасний світ.

Можливість визнання своєї слабкості – це неймовірна сила. Цього потрібно навчатись постійно. В наш час бути неправим – це розкіш.

– То може насправді ви не такий вже й егоїст?

– Багато хто так мені і каже в моєму блозі, бачачи мої надмірні старання допомогти людям і читаючи мої тексти. Але мені легше казати що я егоїст, щоб попередити та відфільтрувати «не своїх» читачів і людей. Так в майбутньому буде набагато менше проблем.

Я хочу робити речі, які мені подобаються і які заставляють відчувати себе живим. Хочу відчути максимальний спектр емоцій, поки є час і не хочу нікому заважати, доводити свою точку зору, витрачати свою, обмежену енергію, на людей, які мені не важливі. Мені просто нІколи.

– Кажете, що є люди, з якими в майбутньому хотіли б поговорити. Які це люди?

– Я не знаю ні їхніх імен, ні місцезнаходжень. Не знаю, коли і де це відбудеться. Але я впевнений на 100%, що в майбутньому мене чекають ще багато цікавих знайомств і історій.

– Маєте цікаве тату на руці? Чому саме таке? Що воно означає? Як оточуючі реагують?

– Тату, так само як і фото, є збереженням для мене моменту. Кожне з тату я зробив у важкий та важливий момент мого життя. Згадую, ким я був тоді. Це дозволяє подивитися, ким я став тепер.

Поки що тату два. Перо і стріла. З роками буде тільки більше. Кожний малюнок несе важливе нагадування тільки для мене. Для інших – це просто прикраса.

Навколишніреагують позитивно. Вже давно нема тих часів, коли хтось лізе із запитаннями чи рекомендаціями: «Та це ж на все життя!». Тепер люди легше сприймають чуже самовираження.

– Яка у вас освіта? Де і ким працювали, працюєте?

– За освітою я магістр із червоним дипломом.За спеціальністю:«Менеджер інноваційних технологій». За останні три роки я встиг спробувати себе як адміністратор тренажерного залу, офіціант (навіть знімався в програмі з Фреймут), підрядник на птахофабриці, був ведучим ранкового шоу на місцевому телебаченні, потім багато мандрував і почав вести свій блог, був арт-директором одного із закладів в центрі міста, був SMMщикомі розвивав 4 заклади харчування в Тернополі, навіть мав досвід як аніматор.

На даний момент життя я мандрую автостопом, ходжу з ночівлею в гори, фотографую, веду блог, вивчаюінтернет-технології, фотошоп, психологію, медитацію, продаю фото через інтернет, займаюсь творчістю і маю свою невеличку майстерню реквізитів. Через рік можливо поїду вивчати Азію чи переїду в глухе село і займусь сільським господарством. Хто знає…

Володимир_Стус фотографії люди
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, буде тимчасово припинено електропостачання в окремих житлових будинках Тернополя. А саме: 24 лютого з 09:00 год. до 12:00 год. за адресами: вул. Руська, 11-23, вул. Замкова, 7, вул. Січинського, 4. з 09:00 год. до 14:00 год. за адресами: вул. Самчука, 5-34, вул. Рудницького, 15-27, вул. Балея, 1, 2, вул. Безкоровайна, 1. Просимо вибачення за тимчасові незручності.
Суспільство
Сьогодні (21 листопада) президент України Володимир Зеленський звернувся до українців через вчорашні події в Нових Санжарах Полтавської обалсті, куди евакуювали на карантин українців та іноземців з охопленого смертоносним коронавірусом Китаю. Місцеві жителі, а також "вірусологи в спортивних костюмах" влаштували пікети й сутички із правоохоронцями, перешкоджаючи заїзду автобусів із людьми. Глава держави це засудив. Як інформує "ТСН", він подякував тим укра...
Культура
Завтра (22 лютого), о 20:00, розпочнеться фінал національного відбору на пісенний конкурс "Євробачення-2020", де тернопільський дует "TVORCHI" виступить під шостим номером. "TVORCHI" – український електронний гурт з Тернополя, заснований у 2018 році саунд-продюсером Андрієм Гуцуляком та вокалістом Джеффрі Кенні. Хлопці познайомилися на вулиці випадково, коли Андрій підійшов до Джеффрі на вулиці, щоб перевірити свій рівень англійської мови та поспілкуватись...
Кримінал
69-річний пенсіонер стверджує, що саморобна рушниця дісталася йому у спадок від померлого товариша.   Отримавши оперативну інформацію, про те, що житель села Більче-Золоте може незаконно зберігати зброю, поліцейські Борщівського відділення прийшли до пенсіонера з обшуком. Останній не став заперечувати, що зберігає небезпечний предмет. На вимогу правоохоронців видав предмет, схожий на вогнепальну зброю з явними характерними ознаками кустарного виробництва....
Кримінал
1200 гривень поцупив зловмисник у свого односельчанина. З заявою про зникнення готівки правоохоронців Лановецького  відділення поліції   звернувся житель села Влащинці. Чоловік розповів, що з його будинку  невідома особа викрала заощадження.    У ході оперативно - розшукових заходів працівники поліції вийшли на слід крадія. Ним виявився 41-річний односельчанин потерпілого. Чоловік вже потрапляв в поле зору працівників поліції, тепер повнив список протиправ...
Кримінал
Штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років загрожує тернополянину 1987 року народження за скоєний злочин.   Тернополянка повідомила, що з офісного приміщення невідома особа викрала робочий ноутбук. Протиправне крадій вчинив в нічний період, потрапивши до середини віджавши металопластикові двері. Завдані збитки заявниця оцінила в суму 5 000 гривень...
Екологія
"Зганьбилися на увесь світ": такий короткий висновок із заголовків провідних іноземних медіа, які написали про протести в райцентрі Нові Санжари Полтавської області, куди в четвер (20 лютого) привезли з охопленого смертоносних коронавірусом Китаю понад 70 українців та іноземців. Місцеві люди, побоюючись заразитися, вимагали знайти інше місце для двотижневого карантину евакуйованих. Влада ж таки вирішила привезти їх до Санжар. Тому протести переросли в сут...
Пригоди
Цікаве та веселе навчання. У тернопільській школі ввели незвичні новинки "Прейскурант заохочень в кабінеті директора". Тепер на перервах біля кабінету очільника школи справжній ажіотаж. Учні виконують завдання і отримують приємні і смачні бонуси. Хто уже скористався прейскурантом заохочень  - дивіться у сюжеті Т1.
Суспільство
ДУ "Тернопільський ОЛЦ МОЗ України" з приводу масового госторої кишечної інфекції в коледжі м.Збараж повідмтв, що станом на 21.02.2020 року кількість хворих не збільшилася і становить 25 осіб. "Фахівцями ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» встановлено, що даний спалах гострої кишкової інфекції є вірусної етіології. Станом на 13:00 21.02.2020 , при проведені лабораторних досліджень біологічного матеріалу, відібраного від хворих виявлено фрагменти РНК норові...