"Наречений плакав так, що я не знала, чи продовжувати": захопливі історії одружень розповіли у тернопільському ДРАЦСі (ВІДЕО)

Місце, де поєднують долі. Весілля одна з найбільш очікуваних подій для усіх молодят. Нашим журналістам вдалося заглянути за лаштунки і поговорити з обрядовою старостою. 

Влітку, у "Палаці щастя" - гаряча пора. Щодня тут розписують і 30 пар.

"Стараємося кожній парі приділити особливу увагу, індивідуальний підхід", - каже обрядова староста Вікторія Ханас.

Не обходиться під час розпису і без курйозів. Є такі, що й на камеру не розкажеш, каже Вікторія Ханас. Але це рідкість, здебільшого, одруження для молодят – дуже трепетний момент. У "Палаці щастя" жартують: якщо під час церемонії одруження ніхто не заплакав, обряд не вдався.

"Навіть дружби плачуть і старости. Коли сходиться все в один короткий момент. Нахлинула хвиля радості на нареченого, розплакався наречений. Він плакав так, що я не знала, чи продовжувати чи ні", - додає Вікторія Ханас.

У Тернополі молодят впродовж 50 років розписували на майдані Волі. Галина Христенко розповідає, що усі наречені мали традицію – фотографуватися на сходах РАЦСу. Тепер цей звичай залишився лише на світлинах. А от весільна мода пів сотні років тому була зовсім іншою.

"Тоді зовсім інша мода була. Наречені були в коротких сукнях, коротка фата. Всі з такими великими віночками, великими букетами", - каже заступник начальника відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Галина Христенко.

Деякі забуті традиції у теперішньому "Палаці щастя" відновлюють. Це стосується ювілейних весіль. Пари, які разом у шлюбі відсвяткували золоте весілля, знову поновлюють обітниці.

"В Радянському Союзі не можна було купити золота через дефіцит. То ювілярам давали в ЗАГСі спеціальну довідку. По ній в ювелірному магазині вони могли купити собі нові обручки", - додає Галина Христенко.

Раніше тут не лише одружували пари, а й урочисто виписували немовлят. Але поки що, на це мода ще не повернулася.

Детальніше дивіться у відео "Т1".