«Лише вливання »свіжої крові« у владу дозволить змінити країну»

Про 2014-й

Минулий рік був дуже важким для українців та країни – від розстрілів на Майдані і до прийняття не дуже популярного бюджету, 2014-й був найважчим з усіх 23 років нашої незалежності і найнеочікуванішим. У цьому році були вбивства і війна, ініційована російським агресором, нова влада і розподіл портфелів, прийняття суперечливих законів. Нікому не треба нагадувати про сотні полеглих Героїв, про Крим і Донбас, про курс долара і ріст цін. Однак українці з гідністю пройшли через ці труднощі. Люди стали соціально активними. Особлива роль цьогоріч -  журналістам, адже завдяки об'єктивному висвітленню ними подій цього року і гуртувалось суспільство. Українці перестали боятися, почали боротись із корупцією. Публікації про злочини і корупцію нарешті мають резонанс, і влада починає прислухатись до преси. І це дуже важливо.

Про вибори і Президента

На цих виборах ми обрали, щоб вибрати, і щоб вибрати не Януковича. Було чимало кандидатур, однак переміг кандидат із найвищим рейтингом. Порошенко обрав дуже правильні гасла, і саме це посприяло його перемозі. Хоча ні, головне, не особа Порошенка, а правильно підібрана команда, адже він став Президентом завдяки спільній командній роботі. Тож обирали програму і команду, а не яскраву особистість, як робили це раніше. Це по-європейськи.

Ми очікуємо від влади реформ, і я певен, що вони будуть. Але не все так швидко, як нам хочеться. Нам ставлять у приклад Грузію і її успішне реформування, однак у Грузії населення - 4,4 млн чоловік і всі "дивляться в одному напрямку". Українців - удесятеро більше. І хоч Україна єдина, кожен регіон має свій погляд на вектор подальшого розвитку. Тому реформування нашої країни буде тривалішим і більш болісним процесом.

Уряд з іноземцями – слушна ідея, однак варто почати працювати, а не говорити. Час братись і за обіцяну люстрацію. Особливо цього потребують суди, прокуратури, силові структури.

Про Верховну Раду

Результати виборів до Верховної Ради були очікуваними і несподіваними. Тобто всі хотіли, щоб до влади нарешті пройшли представники середнього і малого бізнесу та сільського населення, активісти та журналісти. Однак не вірили, що так справді може статись. Сталось. Ті, хто заплямував свою репутацію, – не пройшли. Це було фіаско і важливим уроком для багатьох політичних сил, які вірили, що знову опиняться у Раді "за старою пам'яттю". Однак зараз там є представники народу, до яких можна звернутись виборцеві і розраховувати на діалог та вирішення суспільних проблем.

Хвилює прийнятий бюджет. Адже усі законодавчі ініціативи спрямовані на те, аби "залізти в кишеню" простому українцю, а не багатіям та олігархам. Українцям зараз і так важко через мізерні зарплати, корупцію та побори. Чомусь у Франції, країні з високим рівнем життя, кризу долали не за рахунок пересічних громадян, а за рахунок багатіїв і введення податків на розкіш.

Про місцеву владу

Це той варіант, коли треба оцінювати не людей, а їхні справи. Якщо видно роботу міської ради – отже, люди на своєму місці. Я, тернополянин, який працює в сфері медіа, щодня бачу, як міська влада обділяє громаду Тернополя.

Візьмемо лише один аспект. Київський бюджет на дві третини наповнюється від продажу землі на аукціонах, а тернопільські журналісти щотижня пишуть про нові ситуації з дерибаном землі. Прикро, що у нашому місті інші пріоритети. Що основне для влади – переслідування власних та родинно-кумівських інтересів, а не інтереси громади.

Так не повинно бути, адже демократія – це не лише право говорити, що завгодно, але й обов’язок влади реагувати на ці слова, зауваження і побажання громади.

Про війну

Те, що відбувається там, на Сході, – важко бачити навіть у новинах. Ми чуємо про війну щодня і щогодини. Бентежить відсутність перемир'я і щоденні сумні звістки про нових загиблих. Все частіше лунають фрази про те, що Донбас дотаційний і простіше його відпустити, ніж захищати такою дорогою ціною. Я маю іншу думку.

Україна – єдина, і Донбас - її частина. Ми ж не відрізаємо руку, коли вона болить, а лікуємо її , хоча на це йдуть гроші і час. Так і з Донбасом.

І найголовніше – ми не маємо права припинити боротьбу за Донбас в ім'я тих, хто поклав свою голову в боротьбі за суверенну Україну, чиї родини осиротіли, чиї близькі вже не дочекаються їхнього повернення. А ті хлопці, які мерзнуть в окопах, теж не зрозуміють, якщо ми здамо Донбас, заради якого вони там уже багато місяців. Ми не маємо права зрадити їх і Україну.

Про солдатів та волонтерів

Якби не волонтери – ми давно програли б цю війну. Це вже незаперечний факт. Ці люди варті найвищих похвал. Хоча прикро, що щодня ми чуємо повідомлення про псевдоволонтерів, які наживаються на чужій біді, які зробили це власним прибутковим бізнесом, які піаряться чужим коштом. Щодня чуємо і про шахраїв. Однак є безліч організацій та людей, які справді щиро щодня працюють на благо хлопців, які воюють на Сході.

Допомогти може кожен, але найкраще допомагати адресно – сусіду, брату, знайомому, який на передовій. Тоді і допомога дістанеться до адресата, і добру справу зробите. Можна і не зважати, кому допомагаєш, але через волонтера, який заслужив вашу довіру.

Я сам був у грудні в Дебальцевому, возив допомогу солдатам 128 гірничо-розвідувальної бригади, лікарням та місцевому населенню. І можу сказати напевно: ці хлопці варті нашої допомоги й підтримки. У кожному з них щирого патріотизму більше, ніж у сотні наших чиновників, які ходять у вишиванках і співають Гімн на урочистостях.

Наша Корпорація регулярно підтримує хлопців на Донбасі. Кілька місяців ми проводили акцію "Лист солдату" і підтримували хлопців морально – листами від тернополян. Щомісяця передаємо кошти від внутрішніх штрафів на потреби АТО. І ось нещодавно – на аукціоні, який проводили в грудні, ми виручили майже 40000 гривень, які передали на лікування трьом пораненим Героям з Тернопільщини.

Про здобутки і плани RIA

Наша Корпорація у 2014 році не реалізовувала грандіозних проектів, оскільки ми також не залишились осторонь подій у країні, тому було не до масштабних і дороговартісних акцій.

Звісно, відбулись традиційні наші акції – сімейно-дитяче свято з безліччю конкурсів та розваг у травні, конкурс народної оцінки бізнесу  "Народний Бренд", який відбувається уже десятий рік поспіль, а також безліч фотоконкурсів із приємними подарунками.

Провели першу Школу молодого журналіста для школярів. Цей проект виявився дуже цікавим для тернопільської молоді, тож відтепер стане щорічним.

Ми стали у цьому році представниками ще однієї, четвертої радіостанції – радіо "Шансон". Запустили два потужних інтернет-проекти, які незабаром стануть дуже популярними серед тернополян.

Про читачів

Не можу не згадати і про наших читачів. Вони теж змінились, стали відкритішими, чеснішими, готовими до змін, почали не критикувати, але  пропонувати альтернативу. Тож наші читачі дуже допомагають журналістам робити якісний актуальний контент – і за це їм вдячні. Тому якщо у вас є ідеї, пропозиції, ви хочете змінити наше місто, допомогти армії, викрити корупційну оборудку – дзвоніть – 430050, або приходьте до нас – вул.. Дубовецька 1Б.

Про очікування від 2015 року

Наступний рік буде не легшим, ніж той, що минув. Однак зараз вже стали відомі основні гравці та правила гри. Прийняли бюджет, майже прийняли Податковий кодекс, відомо, на які нарахування можна розраховувати. Тож бізнес може розрахувати, наскільки активніше і наполегливіше треба працювати, аби в непростих умовах не лише залишитися на плаву, а й розвиватись, зберегти найкращі кадри і покращити їхню кваліфікацію та умови праці, запропонувати ринку нові продукти і послуги.

Зараз у владі багато нових облич. Це "свіжа кров", свіжі ідеї – і це вселяє надію на зміни. Адже чиновник, який роками сидить у тому ж кабінеті, вже не професіонал, а просто людина, яка йде тими ж стежками. Якщо ми хочемо змін, а не стабільності, обіцяної Януковичем, то нам потрібні у владі нові сильні команди зі свіжими ідеями.

І нам потрібне громадянське суспільство – коли кожен тернополянин є захисником суспільних інтересів. Якщо буде хата скраю – про зміни можна забути. А зараз майбутнє залежить від нашої активності, свідомості і вибору.