Темношкірі студенти у Тернополі живуть краще, ніж можна уявити

Нещодавно, біля торгового центру «Novus» у Тернополі, під час дощу, не можливо було знайти вільне таксі. Причиною цьому було те, що усі вони очікували на темношкірих клієнтів, які пішли купувати продукти.

– Я вже стою тут 20 хвилин, чекаю,- каже таксист пан Микола, – і всі таксі, що тут є так само або й більше часу. Темношкірі приїхали і пішли на закупи, а ми мусимо чекати, але мені немає значення, навпаки краще, бензин не горить, а  лічильник крутить. Наші студенти собі такого не дозволяють , вони навіть на таксі не часто їдуть, а вже щоб їх чекати, то таке буває дуже рідко,- розповідає журналісту газети Місто пан Микола.

Варто зазначити, що така поведінка темношкірих лише у Тернополі і це проявляється не лише у даній ситуації з таксі, а й загалом у світосприйнятті та поведінці. Аруна – студент Львівського національного університету імені І. Франка, приїхав в Україну із Буркіна-Фасо.

-Ми спілкуємось із тернопільськими темношкірими, але спільну мову нам знайти важко. У Львові я відчуваю, що я в іншій країні, але намагаюсь поводитись так, щоб люди мене сприймали, бо проявляю повагу та ввічливість, тут нас так навчили. А у Тернополі вони поводять себе наче у себе дома, роблять, що заманеться. Це мене дуже обурює, адже через їхню поведінку, про нас складається таке ж погане враження. Були ситуації, коли між нами виникали сутички через їхню поведінку, що закінчувались бійками. Прикро, що люди оцінюють усіх за поведінкою тернопільських темношкірих, – розповідає Аруна.

Насправді, у тернопільських темношкірих навіть погляд інакший – зверхній,  зухвалий, злий та агресивний, на противагу у Аруни він добрий, щирий та ввічливий. Тому, висновки очевидні: проблема не у темношкірих, а у місті та його суспільстві, що дозволяє подібну поведінку.

Тернопіль темношкірі студенти
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі