Тернополянка розповіла про жахіття у паспортному столі

Отримати послугу, яка згідно з законом є безкоштовною, не сплативши при цьому грошей у паспортному столі в Тернополі – справа не така вже й проста.

До того ж, про якісь елементарні умови для відвідувачів там не надто дбають. А тим, хто не хоче платити зайвих грошей, – і взагалі відверто не раді.

Про це на своїй сторінці в Фейсбуці розповіла тернополянка  Оксана..

"Хочу поділитися емоціями після відвідин паспортного столу у «файному місті». Послуга по заміні паспорта при зміні прізвища згідно чинного законодавства є безкоштовною. Працівники паспортного стола про це «забувають» повідомити відвідувачів.

Спочатку йдеш до одного кабінету, де, згідно вивісці, приймають документи, потім вас відправляють до іншого, де на основі ваших документів «за вас» заповнюють бланк заяви за 50 грн, не кажучи, що ви це можете зробити самостійно і безкоштовно. Коли, їм кажеш, що в змозі заповнити бланк заяви самостійно, без пояснень отримуєш бланки заяви та талонів. Далі йдеш шукати місце, де це можна зробити. У вузькому темному коридорчику, де мигає єдина лампа, стоїть столик, за який неможливо сісти, за відсутності стільця. Стільці стоять неподалік, під стіною одразу 5 з’єднаних (як у сільському клубі), розвернути їх неможливо бо вони перекриють коридор. Взірець для заповнення бланків висить в іншому кінці коридору на дверях кабінету, де приймають документи, користуватися ним неможливо тому, що «в повітрі» бланки незручно заповняти, «на стіні» тим більше. Якось заповнивши бланк, і звіривши його з тим взірцем, що розміщений на дверях кабінету, заносиш документи, а там жіночка не дуже люб’язно говорить: «Що ж ви пишете «місто Тернопіль», треба «м. Тернопіль», дату народження не цифрами, а прописом, це ж помилка», і перекреслює бланк. На моє здивування, що написала як на взірці, каже: «Ви зіпсували бланк. Йдіть за новим і пишіть ще раз, і взагалі – заплатіть тих 50 грн і не морочте голову!» За другою спробою вдалося заповнити бланк без зауважень, і працівниця паспортного столу його нарешті прийняла! Вийшовши з кабінету, помітила папку сірого кольору, яка висіла високо нас стіні, над головами людей, які стояли в тісному коридорі, в ній, як виявилося, містилися взірці різноманітних заяв, які потрібно заповнювати.
Як то кажуть: «У нас все для людей!»", – розповіла Оксана.