Село Янів, що входить до складу Теребовельської громади, приховує в собі багатий історичний спадок, який налічує понад п’ять століть. Колись це було жваве містечко з фортецею, судом, поштою, телеграфом, власною гідроелектростанцією та активним громадським життям.
Протягом століть Янів пережив численні татарські та турецькі напади, руйнування своєї фортеці, зміни в управлінні та боротьбу українських повстанців. Перша письмова згадка про Янів датується 26 липня 1497 року. Цю інформацію можна знайти в книзі Ксаверія Ліскі «Чужоземці Польщі», де описується похід польського короля Яна Ольбрахта на Волощину. Саме через Янів тоді проходили польські війська разом із німецькими хрестоносцями.
Новий етап розвитку села розпочався у 1577 році, коли Ян Ґольський збудував тут величезний замок. Фортеця мала прямокутну форму з баштами на кутах, а товщина її стін сягала трьох метрів. Щоб стимулювати торгівлю, власник профінансував будівництво мосту через річку Серет, а згодом отримав королівський дозвіл на стягування мита для утримання містечка.
У першій половині XVII століття на території фортеці, завдяки фінансам Софії Ґольської, з'явився Троїцький костел, виконаний у ренесансному стилі з готичними елементами. Проте вже у 1675 році Янів зазнав руйнувань від турецьких військ, а через десять років козацький загін під керівництвом Сулименка остаточно знищив фортецю. Після цього вона втратила своє стратегічне значення. Наприкінці XIX століття Янів перетворився на розвинене містечко, де проживало понад дві тисячі людей. Тут функціонували магістрат, повітовий суд, пошта, телеграф, нотаріальна контора та синагога. Активно діяли українські товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Луг» і кооператив, які сприяли розвитку освіти та громадського життя.
У 1936 році на місці старого водяного млина збудували гідроелектростанцію. Вона забезпечувала електроенергією не лише Янів, а й Теребовлянський, Копичинецький та Чортківський повіти, ставши важливим енергетичним об'єктом регіону. До початку Другої світової війни Янів зберігав статус містечка. У 1939 році тут проживало близько 2650 людей різних національностей — українців, поляків та євреїв.
Після війни історія Янова знову стала трагічною. У навколишніх лісах діяли боївки УПА, до складу яких входили й місцеві жителі. Багато родин зазнали радянських репресій — людей висилали до Сибіру лише за підозрою у підтримці українського визвольного руху або ж за опір колективізації.
Сьогодні Янів — це спокійне село на Тернопільщині, яке зберігає пам'ять про свою багатовікову історію. Хоча від могутньої фортеці майже нічого не залишилося, сторінки минулого все ще нагадують, що колись це було важливе містечко з визначною роллю в історії краю.