"Я писала йому щодня, сподіваючись, що він прочитає мої смс": розповідь матері захисника "Азовсталі"

Мати одного із захисників Маріуполя поділилася своєю історією пережитих страждань.

Дмитро - захисник Маріуполя.  Рік служив у лавах національної гвардії, потім перевівся до полку "Азов" Це була його мрія. Дмитро вважав, що саме в "Азові" є найсильніші, сміливі та мужні хлопці, які були однією родиною.

"23 лютого зателефонував син і сказав: мамо, мій друг привезе рюкзак. Я дуже зраділа, адже раніше Діма завжди так робив перед відпусткою…", – згадує мама бійця.

Материнської радості не було меж, бо наближався День Народження сина. Через чотири дні герою виповнювалося 24 роки. Наступного дня по телефону про початок повномасштабної війни повідомила племінниця.

У страшні новини не хотілося вірити: в очах усе потемніло. Жінка згадує, як одразу ж написала синові і з жахом побачила відповідь… Через трохи часу Діма написав мамі, щоб не дзвонила. Син пообіцяв сам якомога виходити на зв'язок.

Бувало, що зв'язку не було понад п'ятнадцять днів, то серце просто розривалося на частини. Писав рідко і коротко: норм, все ок», - ділиться жінка.

Одна ніч стала незвичайною і відразу радісною серцю матері: листування з сином тривало майже до ранку.

Пізніше від командира стало відомо про поранення та контузію Азовця. Але сам захисник так і не зізнався матері про каліцтво.

Жінка писала щодня, та раділа, що її син читає повідомлення, навіть якщо вони були без відповіді.

За день до евакуації Дмитро надіслав матері фотографію на повний зріст. Незважаючи на схудлий вигляд, з екрану телефону на маму сумними очима дивився живий, здоровий, цілий і такий рідний синочок.

Через кілька хвилин надійшло ще одне смс від Дмитра, що зв'язку більше не буде…

Вранці з новин жінка дізналася, що захисники  вийшли з комбінату "Азовсталь", зв'язку із сином немає. Мати Дмитра сподівається та  вірить всім серцем і душею, що скоро ми зустрінемось, що син повернеться додому живим!