"Хотіла стрибнути з балкона, щоб врятуватися": історія тернопільської школярки, яка вижила після ракетного удару (ВІДЕО)

У листопаді 2025 року школярка з Тернополя Анастасія Цяпало опинилася в епіцентрі ракетного удару Росії по місту. Ракета влучила у багатоповерхівку, де жила її родина. Пожежа швидко охопила будинок, а квартира наповнилася димом і нестерпним жаром. Того дня Настя втратила маму та дідуся, а сама отримала важкі опіки.

Інтерв’ю з Настею записали для Музею "Голоси Мирних".

Як родина опинилася у пастці

Коли ракета влучила в будинок, вогонь охопив поверхи зверху і знизу. Виходу з квартири фактично не було.

Мама Насті напередодні перехворіла на ковід, тому їй було важко дихати. Вона першою втратила свідомість. Згодом знепритомнів і дідусь.

У квартирі залишилися Настя та її бабуся. Вони змогли зателефонувати рідним. Ті приїхали до будинку майже одночасно з рятувальниками. З вулиці підказали: єдиний шанс врятуватися — виходити на балкон.

Спроба врятуватися

Перелякана і в шоковому стані дівчина намагалася стрибнути з третього поверху. Але бабуся встигла її схопити.

Настя перечепилася і повисла на балконі, де втратила свідомість. Жар від пожежі обпікав її тіло, поки рятувальники не дісталися до неї і не зняли з балкону.

У цій трагедії дівчина втратила маму Оксану та дідуся Ігоря. Вижити вдалося лише їй і бабусі Тетяні.

Боротьба за життя

Перший тиждень після порятунку лікарі боролися за життя Насті. Вона перебувала у реанімації, не могла самостійно дихати, тому її підключили до апарату.

Біль був настільки сильним, що знеболювальні вводили кожні кілька годин. Усі перев’язки проводили під наркозом.

У цей час бабуся дівчини також проходила лікування в Тернополі.

Коли стан Насті стабілізувався, її перевели до хірургічного відділення. Лікарі поступово очищали уражені ділянки шкіри та проводили пересадку власної шкіри, щоб відновити тіло після опіків.

Мрія повернутися до спорту

До трагедії Настя серйозно займалася баскетболом. Чотири роки тренувань, капітанство у шкільній команді — спорт був важливою частиною її життя.

Найбільша мрія дівчини — повернутися на баскетбольний майданчик. Лікарі кажуть, що це можливо.

Втім, попереду ще довгий шлях. Через пересадку шкіри рука поки що не повністю згинається і не працює так, як раніше. Насті потрібна тривала реабілітація.

Також її чекають складні процедури — зокрема шліфування рубців, щоб поступово відновити рухливість і стан шкіри.