АТБ, «Нова пошта» та «Сільпо» на межі зупинки: Гетманцев заявив про втрати Rozetka $70 млн

Український великий бізнес опинився в надзвичайно важкій ситуації через масовані російські атаки на логістичні центри, склади та виробничі підприємства.

Про це розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна. За його словами, серед компаній, які зазнали найбільших втрат, — «Нова пошта», Rozetka, «Сільпо», АТБ та «Епіцентр». Гетманцев зазначив, що внаслідок обстрілів вони фактично опинилися «на межі зупинки».

Rozetka втратила $70 мільйонів

Одним із найбільш яскравих прикладів Гетманцев назвав Rozetka. Він підкреслив, що компанія втратила 70 мільйонів доларів обігових коштів через знищення інфраструктури.

«Це гроші, які вийшли з обігу», — пояснив нардеп, наголосивши, що повернути ці кошти самостійно бізнесу буде вкрай важко.

Масштабні руйнування сталися після російської атаки в ніч на 5 серпня. Тоді були знищені або пошкоджені об'єкти багатьох найбільших українських мереж, зокрема найбільший склад Rozetka.

«Епіцентр» зазнав серйозної втрати

Ще одна велика втрата для «Епіцентру». Як зазначив Гетманцев, компанія втратила свій центральний і найсучасніший завод у Європі, відновлення якого наразі неможливе. Це не просто втрата майна конкретної компанії.

Великі українські мережі формують навколо себе цілі економічні екосистеми — від логістики та виробництва до тисяч малих і середніх підприємств, які надають їм різноманітні послуги. Гетманцев підкреслив, що за великими брендами стоять десятки тисяч працівників і значні податкові надходження до державного бюджету.

Постраждали також «Нова пошта», «Сільпо» та АТБ

Російські удари серйозно пошкодили логістичну інфраструктуру інших великих компаній. Зокрема, було знищено сортувальний центр «Нової пошти», а також два розподільчі центри «Сільпо» зазнали значних руйнувань. За словами Гетманцева, збитки таких компаній вимірюються мільярдами гривень, а подальше погіршення ситуації може негативно вплинути не лише на сам бізнес, а й на робочі місця, постачальників та бюджетні надходження.

«Я ніколи не бачив людей у такому розпачі, коли мова йде про бізнес», — зазначив нардеп, описуючи ситуацію.

Чи може держава підтримати бізнес

Гетманцев визнав, що держава не в змозі просто компенсувати всі збитки, завдані війною компаніям. На його думку, важливо розширити механізми доступного кредитування та державних гарантій. Серед запропонованих рішень — розширення програми «5-7-9%» та підвищення лімітів страхування воєнних ризиків.

Проблема полягає в тому, що після знищення майна підприємства часто не мають достатньої застави для отримання нових кредитів. Тому, за словами Гетманцева, держава могла б гарантувати банкам повернення таких позик. Він також підкреслив, що запровадження загальних податкових канікул для всього постраждалого бізнесу неможливе, оскільки це призвело б до додаткового дефіциту коштів для фінансування оборони.

Отже, нинішня проблема для найбільших українських компаній полягає не лише у втраті окремих складів чи заводів. Це стосується ризиків для цілих економічних ланцюгів, тисяч робочих місць та податкових надходжень, які формують великі українські бренди.